maksym1990.mylivepage.com

Статті, навчальні матеріали 7

10 Dec 07 09:38:04 GMT

Статті, навчальні матеріали 6

10 Dec 07 09:35:55 GMT

Статті, навчальні матеріали 5

10 Dec 07 09:33:49 GMT

Статті, навчальні матеріали 4

10 Dec 07 09:29:13 GMT

Статті, навчальні матеріали 3

10 Dec 07 09:27:40 GMT

Практичне застосування лімфотропного введення спленіну в терапії хронічної лімфоїдної лейкемії (ХЛЛ)

10 Dec 07 09:26:31 GMT

Воробель А.В

доцент кафедри анатомії та фізіології людини Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Практичне застосування лімфотропного введення спленіну в терапії хронічної лімфоїдної лейкемії (ХЛЛ)

Питома вага гемобластозів в структурі онкологічної захворюваності складає 5%. Половину від цього відсотку складають лімфопроліферативні захворювання (ЛПЗ), зокрема, хронічний лімфолейкоз (ХЛЛ), який є найчастішою формою лейкозів. За останні 10 років відмічається зростання захворюваності на ЛПЗ по Україні, а також на Прикарпатті.

З огляду літературних джерел видно, що є багато невирішених проблем при ЛПЗ. Недостатньо вивчена функція імунокомпетентних клітин при ЛПЗ. Не розроблені оптимальні методи імунотерапії імунодефіцитних станів та аутоімунних ускладнень при цих захворюваннях.

В зв’язку в цим нами запропонований метод імунотерапії імунодефіцитних станів та аутоімунних ускладнень при ХЛЛ шляхом лімфотропного введення спленіну.

Враховувалось, що насичення лімфатичної системи низькомолекулярними лікарськими середниками може бути досягнене підшкірним введенням препарату в умовах затрудненого венозного відтоку та експозиції 1,5-2 години.

Мета роботи - виробити диференційований підхід в лікуванні ХЛЛ та його ускладнень з використанням лімфотропного введення спленіну.

Для здійснення мети роботи поставлені наступні завдання:
- вивчити вплив лімфотропної терапії спленіну на показники
імунограм у хворих ХЛЛ. Контролем була група, яким спленін
вводили парентерально;

- оцінити ефективність лімфотропного введення спленіну в терапії ХЛЛ та його ускладнень.

- розробити диференційоване лікування ХЛЛ та його ускладнень з використанням лімфотропного введення спленіну.

НАУКОВА НОВИЗНА. Запропонований метод імунотерапії імунодефіцитних станів при ХЛЛ шляхом лімфотропного введення спленіну. Вироблений диференційований підхід в лікуванні хворих на ХЛЛ з використанням лімфотропного введення спленіну залежно від клінічного перебігу та вираженості імунодефіциту.

Матеріал та методи дослідження.

Робота проводилась на базі гематологічного відділення Івано-Франківської ОКЛ. Спостерігали в динаміці стаціонарно та амбулаторно 62 хворих на ХЛЛ. В групі хворих на ХЛЛ переважали чоловіки (41 чол. – 66%; жінок 21 – 34%; найбільше хворих було у віці старше 50років - 52 хворих (83,9%); тільки 16,1% пацієнтів захворіли у віці до 50 років.

Дослідження проводили згідно стандартного протоколу обстеження хворих на ЛПЗ.

Стадійність ХЛЛ встановлювали за класифікацією Rаі (1975 „О” стадія – 2 (3,2% ) хворих, І ст. - 4 (6,5% ). ІІ ст. – 24 ( 38,7% ), Ш ст. - 21 (33.9%), ІVст. - II (17,7%).

Серед імунологічних методів дослідження застосовували визначення кількості Т-лімфоцитів, субпопуляцій Т-лімфоцитів, кількості В-лімфоци-тів, визначення вмісту сироваткових імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів.

Інфекційні ускладнення зустрічались у хворих на ХЛЛ в різних стадіях захворювання. В 0-1 стадіях інфекційні ускладнення не сягали глибокого ступеня імунодефіциту і у зв’язку з невеликою кількістю хворих відносна величина не виводилась. В ІІ стадії у 63% хворих спостерігали синдром вторинного імунодефіциту ,найчастіше (47%) він знаходив своє вираження в пневмоніях, ГРЗ. Найвищий процент вторинного імунодефіциту спостерігали у хворих III групи (75%) - відмічалось зниження опірності організму, як до бактеріальних інфекцій (пневмонії, бронхіти, синусіти), так і до вірусних (герпетичні висипання, аденовірусні інфекції) тагрибкових (кандидоз слизових). У деяких хворих спостерігалось поєднання інфекційних ускладнень вірусної та бактеріальної природи, що свідчить про глибший cтупінь імунодефіциту.

Є дані також про розвиток аутоімунних ускладнень у хворих на
ХЛЛ. У жодного з хворих на початкових стадіях ускладнення не спостерігалось.

У хворих з ІІ стадією ХЛЛ лише у 4-х хворих спостерігалась гемолітична анемія. У хворих в III—ІV стадіями ХЛЛ аутоімунна гемолітична анемія спостерігалась найчастіше. У 8 хворих з ІV стадією ХЛЛ поєднувались 2 аутоімунні ускладнення, а в 2-х хворих – навіть три (гемолітична анемія, тромбоцитопепія, нейтропенія).

Враховуючи дані літератури про відмінні та деякі спільні механізми в розвитку набутого імунодефіциту, інфекційних та аутоімунних ускладнень, проаналізували наявність поєднання аутоімунного синдрому та синдрому інфекційних ускладнень у одного ітого ж хворого на ХЛЛ. Виявилось_,що у 5-и хворих було поєднання одночасного розвитку інфекційного ускладнення з одним або кількома аутоімунними синдромами (аутоімунна гемолітична анемія + флегмона з наступним некрозом в ділянці статевого члена; гемолітична анемія + тромбоцитопенія + туберкулома + двобічна нижньодолева пневмонія; гемолітична анемія + рожисте запалення обличчя).

Згідно імунологічного моніторингу хворі були згруповані наступним чином: І група - хворі на ХЛЛ різних стадій без інфекційних та аутоімунних ускладнень (n=8); II група - хворі на ХЛЛ різних стадій (II—ІV) з наявністю інфекційних ускладнень. Клінічні прояви дозволяли говорити про І-ІІ ступінь імунної недостатності (n= 11); III група - хворі на ХЛЛ ІІ-ІV стадій з наявністю аутоімунних ускладнень (n=8); ІV група -хворі на ХЛЛ з наявністю інфекційних та аутоімунних ускладнень, які клінічно верифікували, як ІІІ ступінь імунної недостатності (n=9).

Найбільш інформативним виявився імунорегуляторний індекс Т- хелпер/Т супресор. В нормі ця величина коливається від 1,1 до 2,5. Нормальним цей показник був у хворих на ХЛЛ без ускладнень та у хворих з інфекційними ускладненнями (1,7⁺-0,3 і 2,1⁺-0,9 відповідно). У хворих III і ІV груп імунорегуляторний індеко був підвищений, особливо у хворих з аутоімунними ускладненнями (4,5- 2,1) і це підвищення індексу було за рахунок різкого зниження Т-супресорів.

Кількість "активних" Т-лімфоцитів в усіх 4-х групах не виходила за межі нормальних показників.

Отже, на основі виділення клініко-імунологічних субтипів перебігу ХЛЛ та даних імунограм нами запропонований диференційований метод лімфатичного введення спленіну з метою корекції імунодефіциту.

Спленін - препарат з селезінки великої рогатої худоби. Характеризується неспецифічною припухлинною активністю, є індуктором ендогенного інтерферону. Таким чином, спленін призначений хворим ХЛЛ II, III і стадій по Rаі в тому випадку, коли перебіг захворювання ускладнювався інфекційними захворюваннями. Хворі отримували десятиденний курс імуномодулятора спленіну 2,0 дом’язево.

Хворі були розділені на 2 групи: в першій контрольній групі(20 хворих ХЛЛ) спленін вводили парентерально, в другій групі - 14 хворих ХЛЛ спленін вводили лімфотропно.

В групі хворих на ХЛЛ, які отримували спленін лімфотропно, збільшувався процентний вміст Т-лімфоцитів, а популяція В-лімфоцитів з Сз-рецептором та концентрація ІgА, ІgМ знижувались після лікування. Однотипними були зміни в групі хворих на ХЛЛ, яким спленін вводили традиційно, парентерально.

В ІІ групі хворих на ХЛЛ, яким препарат вводили лімфотропно,співвідношення ТР/ТЧ знижувалось з 2.11. до 1,89. Тобто, збільшення процентного вмісту хелперної субпопуляції лімфоцитів були більш вираженим в дослідній групі хворих в порівнянні з контрольною.

Таким чином імунологічний моніторинг показав, що лімфотропне введення спленіну сприяє кращому відновленню функціональної і активності Т-лімфоцитів_,та супроводжується більш вираженим ефектом порівняно з контрольною групою хворих на ХЛЛ, яким спленін вводили парентерально.

Враховуючи, що спленін є індуктором ендогенного інтерферону, хворим з ІV стадією ХЛЛ препарат не призначався.

ВИСНОВКИ

1. Вироблений диференційований підхід в лікуванні хворих на ХЛЛ з використанням лімфотропного введення спленіну залежно від клінічного перебігу та вираженості імунодефіциту.

2. За результатами роботи розроблені практичні рекомендації щодо диференційованого підходу використання лімфотропного введення імуномодуляторів з метою імунокорекції у хворих на ХЛЛ в залежності від функціонального стану імунної системи.

3. Лімфотропне введення спленіну хворим ХЛЛ рекомендовано проводити при імунодефіциті І та ІІ ступеня.

4. Лімфотропне введення спленіну сприяє кращому відновленню функціональної активності Т-лімфоцитів у хворих ХЛЛ порівняно з парентеральним введенням даного препарату.

Статті, навчальні матеріали 2

10 Dec 07 09:24:57 GMT

Статті, навчальні матеріали 1

10 Dec 07 09:22:22 GMT

Анемії

10 Dec 07 09:21:56 GMT

Анемії

Актуальність теми

Анемія є дуже частим гематологічним симптомом при найрізноманітніших захворюваннях (захворювання шлунково-кишкового тракту, нирок, колагенози, інфекційні і паразитарні захворювання, злоякісні новоутворення, акушерська і гінекологічна патологія, ряд ендокринних захворювань, ряд уроджених і придбаних захворювань дітей раннього віку, різні інтоксикації і т.д.). Крім того, анемія може носити первинний характер, виступати як самостійне гематологічне захворювання. Таким чином, патологічні механізми розвитку анемічних станів дуже складні і різноманітні. Знання основних гематологічних проявів анемії, причин і механізмів розвитку в кожному конкретному випадку дає можливість лікарю не тільки вчасно поставити діагноз, але і намітити заходи щодо профілактики і раціональної патогенетичної терапії цього виду патології

Ознайомтеся з цілями практичного заняття і продумайте їх

Загальна мета:

Уміти визначати, використовуючи дані якісних і кількісних показників еритроцитарного складу крові, наявність анемічного стану і характер анемій відповідно до наявних класифікацій

Для цього необхідно вміти:

За даними числа еритроцитів, концентрації гемоглобіну і колірного показника вирішити питання про наявність анемії.
Охарактеризувати можливі якісні зміни складу еритроцитів, що зустрічаються при анеміях, і виявити їхню наявність при мікроскопії мазка крові тварини з експериментальною анемією.
Класифікувати анемії з урахуванням їх етіології, патогенезу, кількісних і якісних змін эритроцитарного складу крові і эритропоэза, динаміки плину.
Узагальнити отримані дані про кількісні і якісні зміни эритроцитарного складу крові у тварини і на підставі цього дати висновок щодо характеру анемії.

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння:

Дати характеристику основних етапів утворення еритроцитів.
Знати нормальні параметри числа еритроцитів, концентрації гемоглобіну, колірного показника та кількості ретикулоцитів у дорослої людини.
Визначити число еритроцитів, концентрацію гемоглобіну, колірний показник і кількість ретикулоцитів у крові.
Приготувати й офарбити по Гімза-Романовському мазок крові і розпізнавати при його мікроскопії клітинні елементи еритроїдного ряду.

Для з'ясування відповідності вихідного рівня Ваших знань-умінь необхідному пропонуємо виконати представлений нижче ряд завдань. Правильність їхнього рішення звірте з еталонними рішеннями.

Завдання для самопідготовки і самокорекції вихідного рівня знань-умінь.

Задача № 1
Нижче представлені клітки еритроїдного ряду, що утворюються в процесі нормального еритропоезу:

ретикулоцит;
пронормоцит;
еритроцит;
еритробласт;
нормоцит базофільний;
нормоцит оксифільний.

Який елемент еритропоезу не зазначений?
Розташуйте зазначені форми розвитку еритроцитів у правильній їхній послідовності.

Задача № 2
При підрахунку еритроцитів у камері Горяева в п'ятьох великих квадратах виявилося 450 еритроцитів.

Яка кількість еритроцитів міститься в 1 мкл крові?
Чому в даному випадку дорівнює колірний показник, якщо концентрація гемоглобіну виявилася рівною 15 мг%?
Укладаються отримані дані за цими показниками в межі нормальних коливань у дорослої людини чи ні?

Задача № 3
При підрахунку кількості ретикулоцитів у мазках крові трьох чоловік були отримані наступні дані:

25 ретикулоцитів на 1000 еритроцитів:
2 ретикулоцита на 1000 еритроцитів;
8 ретикулоцитів на 1000 еритроцитів.

Вкажіть процентне утримання ретикулоцитів у кожному конкретному випадку.
У якому випадку число ретикулоцитів є нормальним?

Еталон відповіді до рішення задачі № 1

g. нормоцит поліхроматофільний;
d ,b, e, g, f, а, c.

Еталон відповіді до рішення задачі № 2

4.500.000;
1,0;
Так, укладається.

Еталон відповіді до рішення задачі № 3

2,5%
0,2%;
0,8%

Нормальна кількість ретикулоцитов
c. 0,8%

Інформацію, необхідну для заповнення знань-умінь з цих питань можна знайти в наступних підручниках:

Гистология, цитология и эмбриология (под ред. Ю.И. Афанасьева). М.: Медицина, 1999, С. 156-166.
Практикум з цитології, ембріології та загальної гістології (під ред. Е.Ф. Барінова). Київ, 1999, С.111-128
Физиология человека (под ред. Г.И. косицкого). М.: Медицина, 1985, С. 229-238
Нормальна фізіологія (за ред. В.І. Філімонова) . Київ: Здоров"я, 1994, С.253-258
Руководство к практическим занятиям по физиологии (под ред. Г.И. Косицкого), М.: Медицина, 1988, С.121-122, 125-129, 134-135.

Після придбання необхідних базисних знань переходите до вивчення наступних матеріалів:

Адо А. Д„ Ишимова Л. М. Патологическая физиология. М.: «Медицина», 1980., С. 286—294.
Зайко Н. Н. Патологическая физиология. Киев: «Вища школа», 1985.,С. 336—349.
Патологічна фізіологія: Підручник/ за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця, О.В. Атамана та ін. К.: "Вища школа", 1995, С. 368-383
Зайко, Н.Н., Быць Ю.В. Патологическая физиология, Киев: Логос, 1996., С. 362-375.(1, 2)
Лекція «Анемії».
Граф логічної структури теми

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності

Визначення поняття «анемія».
Якісні зміни в складі еритроцитів при анеміях, їхня оцінка (регенеративні і дегенеративні ознаки).
Принципи класифікації анемій.
Класифікація анемій за етіологією і патогенезом.
Класифікація анемій по функціональній активності кісткового мозку, типу еритропоезу, по кольоровому показнику.
Через який термін після гострої крововтрати зменшується кількість еритроцитів в одиниці об'єму крові і чому?
Як змінюється еритропоез при гострій постгеморагічній анемії?
Який колірний показник спостерігається відразу після крововтрати і тиждень тому?
Охарактеризуйте гостру постгеморагічну анемію по всіх класифікаціях анемій. Її ознаки.
Характеристика хронічної постгеморагічної анемії по всіх класифікаціях анемії, зміни при ній картини крові і еритропоезу.
Причини хронічної постгеморагічної анемії. Її ознаки.
Чому виникають залізодефіцитні анемії? Які стани сприяють виникненню дефіциту заліза в організмі?
Особливості патогенезу хлорозу. Картина крові при ньому.
Що таке перніциозна анемія (хвороба Аддісон-Бірмера)? Її ознаки (порушення в системі крові, травному тракті, нервовій системі).
Етіологія перніціозної анемії. Що являють собою "внутрішній" та "зовнішній" фактори Касла. Причини і механізми гіповітамінозу В12.
Механізм порушення еритропоезу при недоліку вітаміну В 12 і фолієвої кислоти.
Чим характеризується еритропоез при перніциозній анемії?
Картина периферичної крові при перніциозній анемії.
Охарактеризуйте перніциозну анемію по всіх класифікаціях анемій.
Що таке гемолітична анемія, її ознаки?
Де може відбуватися руйнування еритроцитів?
Причини, що викликають гемоліз в організмі. Види гемолітичних анемій.
Зміни периферичної крові і еритропоезу при гемолітичних анеміях.
Охарактеризуйте гемолітичну анемію по всіх класифікаціях анемій.
При якій із двох гострих анемій (постгеморагічій чи гемолітичній) спостерігаються більш виражені ознаки активації еритропоезу, чому?
Що таке апластичні анемії? Причини, що їх викликають.
Зміни периферичної крові і еритропоезу при апластичних анеміях.
Охарактеризуйте апластичну анемію по всіх класифікаціях анемій.

Орієнтована основа дії

Після засвоєння перерахованих вище питань ознайомтеся з інструкцією проведення практичної частини заняття.

Ціль: Вивчити зміни концетрации гемоглобіну, кількості еритроцитів, ретикулоцитів і якісного складу червоної крові при експериментальній гемолітичній анемії

ІНСТРУКЦІЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ ЗАНЯТТЯ

Завдання 1

Визначення концентрації гемоглобіну крові фотометричним методом

В пробірку наливають 4 мл 0,04% розчину аміака. Кров набирають із крайової вени вуха тварини у капілярну піпетку Салі до відмітки 0,02, всмоктуючи її ротом через резинову трубку. Витерши кінець піпетки ватою, швидко опускають її у пробірку із розчином аміака та обережно видувають кров у цей розчин. Потім декілька разів промивають піпетку тим же розчином. Кров у розчині ретельно перемішують. У пробірці відбувається гемоліз і гемоглобін перетвоюється у оксігемоглобін . Цей процесс здійснюється на протязі декількох секунд.
Досліджуєму рідину фотометрирують на ФЕК- М у кюветі з робочою шириною 10 мм при зеленому світофільтрі проти дистильованої води. Показання фотоелектроколориметра (оптичну щільність розчину) використовують для визначення концентрації гемоглобіну по таблиці цифрових даних калібровочної кривої.

Нормальні показники концентрації гемоглобіну:

для жінок	12-14г%	120-140г/л
для чоловіків	13-16г%	130-160г/л
у кролів	10-12 г%	100-120г/л

Завдання 2

Підрахунок кількості еритроцитів у камері

Принцип методу: точно відмічений об'єм крові розводиться у визначеному обсязі рідини, потім кількість еритроцитів підраховується в камері, що має стандартний точний обсяг. Отримані дані піддаються розрахунку за нижче запропонованою формулою. У пробірку із 4 мл 3% розчину хлористого натрію піпеткою Салі вносять 0,02 мл досліджуємої крові. Вміст пробірки перемішують і скляною паличкою краплю суміші розташовують під попередньою притерте покровне скло лічильної камери. Камеру поміщають на столик мікроскопу, при малому збільшенні і при опущеному конденсорі знаходять у полі зору сітку Горяєва. Кількість еритроцитів підраховують у 5-ти великих квадратах сітки (80 малих) по діагоналі. Кількість еритроцитів у I мкл крові розраховують по формулі:

      А*4000*200
   Х=————————————
         80

де:
Х — кількість еритроцитів у 1 мкл крові,
а — кількість еритроцитів у 80-ти малих квадратах сітки,
1/4000 — об'єм одного малого квадрата у мм³,
200 — ступінь розведення крові,
80 — кількість малих квадратів, у яких рахували еритроцити.

Кількість еритроцитів у людини коливається в межах 4,0 — 5,0 млн у 1 мкл крові, у кролика — 4,9—5,3 млн у 1 мкл.

Завдання 3

Визначення величини колірного показника

Використовуючи отримані дані визначення концентрації гемоглобіну і кількості еритроцитів, обчислюється величина колірного показника по формулі:

         Знайдена концентрація Нв у г%•3
   КП=———————————————————————————————————————————————
       дві перші цифри числа еритроцитів у мільйонах

Нормальні коливання колірного показника складають 0,8—1,0

Після ознайомлення з теоретичними питаннями і ходом проведення експерименту Вам пропонується вирішити кілька задач-моделей.

Задача № 1
Хвора звернулася в клініку зі скаргами на слабкість, задишку, швидку стомлюваність, запаморочення. У крові: ер- 1,8•10¹²/л; Нв- 80г/л; КП- 1,3; лейк.- 1,3•10⁶л. У мазку: анізоцитоз, мегалоцитоз, пойкилоцитоз, овалоцитоз, мегалобласти. Який найбільш ймовірний діагноз?

Постгеморагічна анемія
Залізодефіцитна анемія
Апластична анемія
В₁₂- дефіцитна анемія
Гемолітична анемія
відповідь

Задача№2
Хворий, страждаючий атрофічним гастритом, надійшов зі скаргами на слабкість, задишку, появу темних кіл під очима. У крові: Нв- 50г/л; ер- 3,0•10¹²/л; КП.- 0,5. У мазку: пойкилоцитоз, мікроцитоз, ретикулоцити - 0,2%. Який найбільш імовірний діагноз?

Постгеморагічна анемія
Гемолітична анемія
Залізодефіцитна анемія
Апластична анемія
В₁₂- дефіцитна анемія

Задача№3
У чоловіка 45 років через 3 роки після операції видалення шлунка зміст еритроцитів у крові складає 2,0•10¹²/л; Нв-85г/л; КП- 1,27. Порушення всмоктування якого вітаміну викликало зміну еритропоезу?

С
РР
А
В₆
В₁₂

Задача№4
У хворого, що надійшов у лікарню з гострим отруєнням, при аналізі крові були виявлені наступні показники: Ер- 2,9•10¹²/л; Нв- 81г/л; КП- 0,8; ретикулоцити- 25%. У мазку крові: анізоцитоз, пойкилоцитоз, одиничні нормоцити. Осмотична резистентність еритроцитів: маx.- 0,40%; min.- 0,60%. Який найбільш імовірний діагноз?

Залізодефіцитна анемія
Гемолітична анемія
Апластична анемія
В₁₂- дефіцитна анемія
Постгеморагічна анемія

Задача№5
Хвора 16-ти років надійшла у лікарню зі скаргами на загальну слабкість, швидку стомлюваність, потемніння фарбування шкіри обличчя. У крові: ер- 3,0•10¹²/л; Нв- 80г/л; КП.- 0,8; ретикулоцити- 18%. У мазку крові: анізоцитоз, виражений мікроцитоз; пойкилоцитоз, виражений сфероцитоз. Резистентність еритроцитів: макс- 0,38%; миним.- 0,68%. Про яку форму патології крові можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу?

Анемія Аддісон-Бірмера
Анемія Мінковського-Шаффара
Постгеморагічна анемія
Апластична анемія
Залізодефіцитна анемія

Задача№6
У хворого при дослідженні крові знайшли наступні показники: Ер- 2,3•10¹²/л; Нв- 67г/л; КП- 1,0; ретикулоцитів- немає; тромбоцити- 50 тис; лейкоцити- 2,0•10⁹/л. Про яку форму анемії можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу крові?

Постгеморагічна анемія
Перніциозна анемія
Залізодефіцитна анемія
Апластична анемія
Гемолітична анемія

Задача№7
У хворого в періоді лікування сульфаніламідними препаратами підвищилася температура, з'явився біль у животі і попереку, жовтушність склер і кінцевих покривів; темна сеча. При аналізі крові були виявлені наступні показники: ер.- 2,5•10¹²/л; Нв-70г/л; КП -0,8. В мазку крові: анізоцітоз, пойкилоцитоз виражений, ретікулоцити-6%, осмотична резистентність еритроцитів: мах.- 0,42%; мін.- 0,50%. Про яку форму анемії можна думати, ґрунтуючись на даних аналізу і гематологічних показників?

Апластична анемія
Придбана гемолітична анемія
Спадкоємна гемолітична анемія (мембранопатія)
Спадкоємна гемолітична анемія (ензимопатія)
Залізодефіцитна анемія

Задача № 8
Хвора дівчинка (8 років), дочка студентки з Африки, надійшла в лікарню з приводу пневмонії. Через кілька днів перебування в стаціонарі в неї різко погіршився загальний стан і змінилася картина крові. Аналіз крові: ер.- 2,4•10¹²/л; Нв-65г/л; КП-08, ретикулоцити- 17%. У мазку крові: анізоцитоз, поліхроматофілія, одиничні нормоцити, пойкилоцитоз різко виражений, значна кількість дрепаноцитів. Яка форма патології крові має місце в даному випадку?

Придбана гемолітична анемія.
Спадкоємна гемолітична анемія (ензимопатія).
Спадкоємна гемолітична анемія (гемоглобінопатія).
Спадкоємна гемолітична анемія (мембранопатія).
В₁₂-дефіцитна анемія.

Задача № 9
Який з нижче названих реактивів вживається для визначення гемоглобіну методом Салі?

3 % розчин оцтової кислоти
3,5% розчин хлориду натрію
0,1 N розчин соляної кислоти
3,7% розчин хлориду натрію
10 % розчин хлориду натрію

Задача № 10
Який з перерахованих нижче реактивів використовується для визначення гемоглобіну електрофотометричним методом?

3 % розчин оцтової кислоти.
3.5% розчин хлориду натрію
10 % розчин хлориду натрію
0,4% розчин аміаку
0,1 N розчин соляної кислоти

Задача № 11
Який з перерахованих нижче ознак характерний для залізодефіцитної анемії?

Гіперхромія
Гіпохромія
Макроцитоз
Мегалоцитоз
Поліхроматофілія

Задача№12
Який з названих реактивів використовується для підрахунку числа еритроцитів у камері Горяєва?

3% розчин оцтової кислоти
3,5% розчин хлориду натрію
0,1 N розчин оцтової кислоти
3,7% розчин лимоннокислого натрію
0,04% розчин аміаку

Задача№13
Який з перерахованих ознак характерний для сидероахрестичної анемії?

Гіпохромія з нормальним рівнем плазмового заліза
Гіпохромія зі зниженим рівнем плазмового заліза
Гіпохромія з підвищеним рівнем плазмового заліза
Гіперхромія з нормальним рівнем плазмового заліза
Нормохромія з нормальним рівнем плазмового заліза

Задача№14
Який з перерахованих нижче ознак характерний для В₁₂-дефіцитної анемії?

Гіпохромія
Нормохромія
Мікросфероцитоз
Мегалоцитоз
Анулоцитоз (планоцитоз)

Задача№15
Який з перерахованих нижче ознак характерний для апластичної анемії?

Нормохромія з маловираженою еритроцитопенією
Гіперхромія з вираженою еритроцитопенією
Гіпохромія з вираженою эритроцитопенією
Нормохромія з різко вираженою еритроцитопенією
Поліхроматофілія з маловираженою еритроцитопенією

Задача№16
Який з перерахованих нижче ознак найбільш характерний для гемолітичної анемії?

Анізоцитоз
Відсутність ретикулоцитів
Пойкілоцитоз
Підвищення резистентності еритроцитів
Зниження резистентності еритроцитів

Задача№17
Який з перерахованих нижче ознак характерний для гемоглобінопатії?

Гіпохромія з мікроцитозом
Нормо-, гипохромія з дрепаноцитозом
Гіпохромія з нормоцитозом
Гіпохромія з мікросфероцитозом
Гіпохромія з планоцитозом

Задача№18
Який з перерахованих нижче ознак характерний для гострої постгеморагічної анемії?

Виражена гіпохромія
Гиперхромія
Ретикулоцитоз
Мікросфероцитоз
Мегалоцитоз

Задача№19
Для якої з перерахованих нижче анемій характерні нормохромія, нормоцитоз, збільшення форм регенерації?

Залізодефіцитної
Хронічної постгеморагічної
Гострої постгеморагічної
В₁₂-дефіцитної
Апластичної

Задача№20
Для якої з перерахованих анемій характерні гіпохромія, мікроцитоз, зменшення форм регенерації?

Гостра постгеморагічна
Залізодефіцитна
Гемолітична
В₁₂- дефіцитна
Апластична

Задача№21
Який з перерахованих нижче ознак характерний для уродженої гемолітичної анемії Мінковського-Шаффара?

Нормоцитоз
Мегалоцитоз
Макроцитоз
Мікросфероцитоз
Дрепаноцитоз

Задача№22
Для якої анемії характерні гіперхромія, макро (мегало) цитоз, зменшення форм регенерації при загостренні плину?

Апластичної
Гемолітичної
В₁₂-дефіцитної
Хронічної постгеморагічної
Гострої постгеморагічної

Задача№23
Для якої анемії характерні нормо-гіпохромія, значне збільшення форм регенерації?

В₁₂- дефіцитної
Залізодефіцитної
Апластичної
Хронічної постгеморагічної
Гемолітичної

Задача№24
Яка з перерахованих нижче анемій характеризується нормохромією, нормоцитозом , значним зниженням чи повним зникненням форм регенерації?

В₁₂- дефіцитна
Гостра постгеморагічна
Гемолітична
Залізодефіцитна
Апластична

Задача№25
У вагітної жінки спостерігаються наступні зміни вмісту крові: еритроцитів - 2,7•10¹²/л; Нв-90г/л; анізоцитоз, пойкілоцитоз, одиничні мегалобласти та мегалоцити, відсутні ретикулоцити. Який вид анемії спостерігається у даному випадку?

Гемолітична
В₁₂-дефіцитна
Залізодефіцитна
Таласемія
Постгеморагічна

Задача№26
Після 15% втрати крові на добу у хворого з'явилися поодинокі оксифільні нормобласти в крові. При суправітальному забарвленні виявлено 25% ретикулоцитів. Яка у даного хворого анемія за здатністю до регенерації?

Гіпорегенераторна
Арегенераторна
Гіперрегенераторна
Регенераторна
Гіпо- і арегенераторна

Задача№27
При видаленні шлунка у хворого з приводу пухлини органу розвилась анемія, що характеризувалось макроцитозом, гіперхромією, мегалобластичним типом кровотворення. Як називається така анемія?

Залізодефіцитна
Ензимодефіцитна
Білководефіцитна
Залізорефракторна
В₁₂-фолієводефіцитна

Задача№28
У хворого- носія серповидної аномалії еритроцитів - внаслідок виникнення ателектазу легені спостерігався гемолітичний криз та розвиток серповидноклітинної анемії. Який механізм розвитку даної форми анемії?

Нейро-гуморальний
Нервно-рефлекторний
Гуморальний
Кортіко-вісцеральний
Генетичний

Еталон відповіді до рішення задачі №1
Правільна відповідь - 4
назад

Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті по темі "АНЕМІЇ"

Заняття починається з розбору домашніх завдань. Потім викладач методом опитування з'ясовує ступінь і глибину засвоєння студентами необхідного теоретичного матеріалу і методики проведення практичної частини заняття. Після цього студенти приступають до проведення гематологічних досліджень, у ході яких викладач контролює правильність їхнього проведення. Після одержання всіх даних дослідження крові студенти заносять їх до протоколу досліджень. На закінчення заняття проводиться обговорення отриманих даних гематологічного дослідження і на підставі їх робиться висновок про характер патології крові, що також заноситься до протоколу

Технологічна карта практичного заняття "АНЕМІЇ"

Етапи	Час в хвил.	Навчальні посібники		Місце проведення	Примітка
Етапи	Час в хвил.	засоби навчання	Обладнання	Місце проведення	Примітка
Перевірка і корекція вихідного рівня . Розбір протягом заняття найбільш суттєвих механізмів навчального процесу	30	Граф логічної структури заняття, инструкція по проведенню експерименту, навчальні таблиці, слайди, ситуаційні задачі	Діапроектор	Учбові кімнати
Самостійна робота: проведення експерименту	70	Учбові таблиці, малюнки, інструкція по гематологічним дослідженням	Мікроскоп, фотоелектроколориметр, лічильна камера, предметне скло, покровне скло, пробірки, мікропіпетка, краска Романовського-Гімза, чашки Петрі, масло імерсійне, реактиви, вата, марля, експериментальні тварини, мазки хворих з різними формами анемій
Підбивання підсумків заняття	10

Статті, навчальні матеріали

10 Dec 07 09:19:49 GMT

Наукові статті

10 Dec 07 09:13:33 GMT

Інфекційна деструкція легень

Визначення. Інфекційна деструкція легень (ІДЛ) – патологічний процес, який характеризується омертвінням і розпадом легеневої тканини в результаті дії патогенних мікроорганізмів. Існує три форми ІДЛ – абсцес легень, гангрена легень і гангренозний абсцес легені. Етіологія. Захворювання викликається різними бактеріями гноєрідної флори: золотистим стафілококом, стрептококом, неклостридіальними анаеробами, клебсіелою, ентеробактеріями і ін. Сприяючими факторами є: куріння, хронічний бронхіт, бронхіальна астма, цукровий діабет, грип, алкоголізм. Патогенез. Найчастіший шлях інфікування – бронхогенний: аспіраційний (шлунковий вміст, слиз, кров, сторонні тіла) та інгаляційний – попадання патогенної флори в респіраторні шляхи. Рідше зустрічаються гематогенні, лімфогенні і травматичні шляхи. Абсцес легень починається або з нагноєння попередньо блокованого бронху, або з пневмонічного інфільтрату, в центрі якого паренхіма піддається гнійному розплавленню. Через 2-3 тижні настає прорив гнійного вогнища в бронх; при хорошому дренуванні стінки порожнини спадаються з утворенням рубця або ділянки пневмосклерозу. При гангрені легень після періоду запальної...

Тромбоемболія легеневої артерії

Визначення: Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) – закупорка стовбура або дрібних гілок легеневої артерії тромботичними масами, що призводить до гіпертензії малого кола кровообігу і розвитку легеневого серця, нерідко декомпенсованого (А.А. Чіркін, А.Н. Окороков, І.І. Гончарик, 1993). Частота цього ускладнення коливається від 4 до 14 % усіх розтинів, а прижиттєво з них діагностується лише 30% випадків. Етіологія: Причиною ТЕЛА є: відрив венозного емболу і закупорка ним частини або всього русла легеневої артерії. Умови необхідні для формування в судині тромбу є: 1) Захворювання серцево-судинної системи ( активний ревматизм, особливо при наявності мітрального стенозу і миготливої аритмії; інфекційний ендокардит; гіпертонічна хвороба; ІХС; міокардит Абрамова – Фідлера; важкі форми неревматичних міокардитів; кардіопатії, сифілітичний мезоартрит). 2) Тромбофлебіти вен гомілок. 3) Генералізований септичний процес. 4) Злоякісні новоутвори. 5) Цукровий діабет. 6) Обширні травми і переломи кісток. 7) Запальні процеси в малому тазі і венах малого тазу. 8) Системні захворювання крові (справжня поліцитемія, деякі види хронічних лейкозів). 9)...

Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт

Визначення: Дисеміноване захворювання легень, що характеризується запаленням і фіброзом легеневого інтерстицію і повітроносних просторів, дезорганізацією структурно-функціональних одиниць паренхіми, які призводять до розвитку рестриктивних змін легень, розладів газообміну, прогресуючої дихальної недостатності (Turner-Warwik, Burrows, Johnson, 1980). Епідеміологія. В середньому рівень ІФА в структурі бронхолегеневих захворювань складає 3%. Етіологія. - Вірусна: вірус гепатиту С, вірус імунодефіциту, аденовіруси - Екологічні професійні фактори: контакт з металічним і деревинним пилом, свинцевим пилом, азбестом, силікатним пилом - Генетична схильність Патогенез. На даний час відомі такі патогенетичні фактори ІФА. 1. Розвиток персистуючих автоімунних процесів в легеневому інтерстиції. Під впливом невідомого етіологічного фактора на клітинних мембранах альвеол і інтерстиціальній тканині легень відбувається експресія антигенів. В якості ауто- антигенів можуть виступати протеїн легеневої тканини і нативний колаген. 2. Проліферація і активація альвеолярних макрофагів. Останні приймають активну участь в розвитку запального процесу в інтерстиціальній тканині...

Екзогенні алергічні альвеоліти

Визначення: Дифузне пораження альвеол і інтерстиціальної тканини легень, що розвивається під впливом інтенсивної і тривалої інгаляції антигенів органічного і неорганічного пилу. Етіологія. Розвитку ЕАА сприяють наступні етіологічні фактори: 1. Термофільні і інші бактерії, продукти їх життєдіяльності. 2. Різноманітні види грибів. 3. Білкові антигени тваринного походження (сироваткові білки і екскременти домашньої птиці, великої рогатої худоби; пил, який містить частинки шерсті тварин, пил рибної муки і т.д.). 4. Антигени рослинного походження (опилки кедра, дуба, клена, пліснява солома, бавовняний пил, екстракти кофейних зерн). 5. Лікарські середники. Патогенез. Патогенез ЕАА подібний до патогенезу ІФА. Розвивається алергічна реакція з утворенням специфічних антитіл і імунних комплексів, які активують систему комплементу і альвеолярні макрофаги. Під впливом альвеолярних макрофагів розвивається своєрідна експансія нейтрофільних лейкоцитів, еозинофілів, тучних клітин, лімфоцитів, з виділенням біологічно активних речовин, які володіють прозапальною і пошкоджуючою дією на альвеоли. Окрім того альвеолярні макрофаги і нейтрофільні лейкоцити виділяють...

Дихальна недостатність

Визначення: дихальна недостатність (ДН) – стан при якому або не забезпечується підтримка нормального газового складу крові, або остання досягається за рахунок включення механізмів компенсації функціональної системи дихання. Етіологія. Центрогенна ДН може бути зумовлена порушенням функції дихального центру, наприклад при ураженні стовбура головного мозку (захворювання або травма), а також при пригніченні центральної регуляції дихання в результаті отруєння депресантами дихання (наркотики, барбітурати й інші). Нервово-м’язова ДН може виникнути внаслідок розладів функції дихальних м’язів при пошкодженні спинного мозку (травма, поліомієліт і т.д.), рухових центрів (поліневрит) і нервово-м’язових синапсів (ботулізм, міастенія, гіпокаліемія і т.д). Тороко-діафрагмальна ДН може бути викликана розладами біомеханіки дихання при патології грудної клітки (переломи ребер, кіфосколіоз, хвороба Бехтєрєва), при високому стоянні купола діафрагми (прес шлунка і кишечника, асцит, ожиріння), великих плевральних зрощення. Етіологічним фактором може бути компресія легень ексудатом, кров’ю і повітрям при гемо- або пневмотораксі. Найчастіше причиною...

Хронічні обструктивні захворювання легень

Визначення. Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) – це хворобливий стан, що характеризується обмеженням повітряного потоку дихальних шляхів, яке повністю незворотнє. Обмеження повітряного потоку зазвичай прогресує і пов’язане з незвичайною відповіддю легень запального характру на шкідливі частки або гази. Епідеміологія. За даними ВООЗ у світі нараховується 600 млн хворих на ХОЗЛ. Щороку реєструється понад 3 млн смертальних випадків. Останніми десятиліттями відбувається невпинне зростання рівня захворюваності, зумовлене забрудненням довкілля, поширенням тютюнопаління і старінням населення. Уі захворювання є найчастішою причиною інвалідизації і летальності серед усіх легеневих захворювань. Етіологія. Основними факторами ризику ХОЗЛ є: 1. Зовнішні фактори ризику: - довготривале тютюнопаління; - промислові та побутові шкідливі викиди (повітряні полютанти, гази та пари хімічних сполук, продукти згорання палива); - інфекційні (важкі дитячі інфекції, респіраторні інфекції); - низький соціоекономічний статус (шкідливі звички, скупченість і т.д.). 2. Внутрішні фактори ризику: - генетично зумовлені (спадковий дефіцит альфа-1-антитрипсину);...

Гіпертонічна хвороба

Визначення. Гіпертонічна хвороба (ГХ) - захворювання серцево-судинної системи, яке розвивається як наслідок первинної дисфункції вищих судиннорегулюючих центрів, нейрогуморальних та ниркових механізмів, характеризується артеріальною гіпертензією, а при виражених стадіях - органічними змінами серця, нирок та ЦНС. Класифікація. На даний час ВООЗ (WHO) та Міжнародне Товариство з Гіпертензії (International Society of Hypertension, ISH, 1999) визнали за доцільне класифікувати артеріальну гіпертензію в залежності від: 1) рівня артеріального тиску; 2) ураження органів-мішеней; 3) причини виникнення гіпертензії. Виділяють первинну та вторинну артеріальну гіпертензію. Есенціальна гіпертензія (первинна гіпертен¬зія, або гіпертонічна хвороба) - це підвищений ар¬теріальний тиск при відсутності очевидної причини його підвищення. Вторинна гіпертензія (або симптоматична) - це гіпертензія, причина якої може бути виявлена (Рекомендації Українського Товариства Кардіологів, 2001 р.). Таблиця 2.1. Класифікація артеріальної гіпертензії за етіологічною ознакою А. Ессенціальна або первинна гіпертензія. Б. Вторинна гіпертензія. Причини. 1. Ліки або екзогенні...

Пієлонефрит.

Визначення. Пієлонефрит - це неспецифічний бактеріальний запальний процес, який локалізується в мисково – чашечковій системі нирки і в її тубуоінтерстиціальній зоні (І.А. Борисов, 1995). ПН є найпоширенішим захворюванням нирок і другим за частотою захворюванням людини. Власне цим терміном об’єднується група захворювань гетерогенних з точки зору як епідеміології та етіології, так і патогенезу, клінічних особливостей та прогнозу. Етіологія, патогенез. Етіологічними чинниками ПН є кишечна паличка, ентерококи, протей, синьогнійна паличка, стафілокок, клебсієлла. Для хронічного ПН (ХПН) притаманна різноманітність - “асоціація” збудників. Збудником захворювання може бути дріжджовий грибок, а також віруси. В окремих випадках збудниками ПН є змінені форми мікроорганізмів – L – форми. Схема патогенезу ПН (за Борисовим І.А., 1997) Макроорганізм  ↓ Імунна відповідь  ↓  Антигенспецифічна Фагоцитоз Інші фактори захисту  ↓  Клітинні реакції, цитокіни, гідролази, супероксид ↓ Загальна відповідь ↓ Пієлонефрит ↓ Проникнення в нирку ↑...

Збереження психологічного, емоційновольового здоров’я школяра як важливе завдання школи

Реферат на тему: Збереження психологічного, емоційновольового здоров’я школяра як важливе завдання школи Дослідженнями інституту, КМАПО, Харківського інституту ОЗДП та ряду наукових колективів країни встановлено, що за час навчання дітей в школі здоров"я їх значно погіршується. Лише 11% хлопчиків та 16% дівчат виходять зі шкільних лав практично здоровими. "Практично" слід розуміти як певне припущення, якого не припускають міжнародні стандарти. Всесвітня організація охорони здоров"я визначила критерії, додержання яких гарантує здоров"я дітям та учням. Це відповідний фінансовий стан держави, суспільства й школи, життєві стандарти або спосіб життя, а також стан навколишнього середовища. Якщо два чи три критерії не відповідають рівню міжнародних вимог в якійсь країні, там починаються спалахи хвороб у школярів. Проте, крім цих критеріїв, є інші чинники, які призводять до погіршення здоров"я дітей та учнів. До понять та назв, які вже вийшли за рамки наукової та спеціальної термінології і стали буденними у нашому повсякденному житті та мові, без сумніву, належать і такі слова, як "перенапруження", "стрес"....

Стан здоров’я дітей молодшого шкільного віку києва та значення медико-біологічних факторів у його формуванні

Реферат на тему: Стан здоров’я дітей молодшого шкільного віку києва та значення медико-біологічних факторів у його формуванні Несприятливі демографічні процеси у нашому суспільстві супроводжуються значним погіршенням стану здоров"я дітей та підлітків. За даними офіційної статистики, захворюваність дітей різних вікових груп за останні 10 років зросла [8, 11]. Дані спеціальних поглиблених досліджень свідчать про те, що із здоров"ям дітей, особливо шкільного віку, склалася несприятлива ситуація. Треба підкреслити такі особливості негативних змін здоров"я школярів у сучасних умовах, як і стрімке зростання кількості хронічних соціально значущих хвороб; зниження показників фізичного розвитку (децелерація, грацелерація, трофологічна недостатність); зростання межових відхилень та пограничних станів; збільшення порушень у репродуктивній системі; збільшення кількості дітей, які можуть бути віднесені до груп високого медико-соціального ризику. В основі погіршення здоров"я - цілий комплекс соціально-економічних причин, серед яких не останню роль відіграє недосконалість існуючої системи медичного обстеження дітей та підлітків: погіршення якості...

maksym1990.mylivepage.com

Статті, навчальні матеріали 7

Статті, навчальні матеріали 6

Статті, навчальні матеріали 5

Статті, навчальні матеріали 4

Статті, навчальні матеріали 3

Практичне застосування лімфотропного введення спленіну в терапії хронічної лімфоїдної лейкемії (ХЛЛ)

Статті, навчальні матеріали 2

Статті, навчальні матеріали 1

Анемії

Анемії

Актуальність теми

Загальна мета:

Завдання для самопідготовки і самокорекції вихідного рівня знань-умінь.

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності

Орієнтована основа дії

ІНСТРУКЦІЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ ЗАНЯТТЯ

Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті по темі "АНЕМІЇ"

Технологічна карта практичного заняття "АНЕМІЇ"

Статті, навчальні матеріали

Наукові статті

Інфекційна деструкція легень

Тромбоемболія легеневої артерії

Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт

Екзогенні алергічні альвеоліти

Дихальна недостатність

Хронічні обструктивні захворювання легень

Гіпертонічна хвороба

Пієлонефрит.

Збереження психологічного, емоційновольового здоров’я школяра як важливе завдання школи

Стан здоров’я дітей молодшого шкільного віку києва та значення медико-біологічних факторів у його формуванні

Навчально-методичні матеріали, довідники

Здоровая жизнь

Записки доброго стоматолога

Домашний лечебник

Домашний доктор для детей

Домашний доктор

Гомеопатическая клиническая фармакология

Болезни домашних животных

Диагностика и лечение болезней суставов