maksym1990.mylivepage.com

Англійські прислів'я і приказки ( Английские пословицы и поговорки )

05 Dec 07 12:54:34 GMT

На цій сторінці приведені англійські прислів'я і приказки і їх російські аналоги відповідні їм по сенсу (а не в буквальному переказі).
На этой странице приведены английские пословицы и поговорки и их русские аналоги,
соответствующие им по смыслу (а не в буквальном переводе).
• A bad corn promise is better than a good lawsuit.
Худой мир лучше доброй ссоры.
• A bargain is a bargain.
Уговор дороже денег.
• A bird in the hand is worth two in the bush.
Лучше синица в руках, чем журавль в небе.
• A bird may be known by its song.
Видна птица по полёту.
• A burden of one's own choice is not felt.
Своя ноша не тянет.
• A burnt child dreads the fire.
Обжегшись на молоке, будешь дуть и на воду.
• A cat in gloves catches no mice.
Без труда не вытащишь и рыбки из пруда.
• A drop in the bucket.
Капля в море.
• A fault confessed is half redressed.
Повинную голову меч не сечет.
• A fly in the ointment.
Ложка дегтя в бочке меда.
• A friend in need is a friend indeed.
Друзья познаются в беде.
• A great ship asks deep waters.
Большому кораблю — большое плавание.
• A little body often harbours a great soul.
Мал золотник, да дорог.
• A man can do no more than he can.
Выше головы не прыгнешь.
• A man is known by the company he keeps.
Скажи мне, кто твой друг, и я скажу тебе, кто ты.
• A new broom sweeps clean.
Новая метла хорошо метет.
• A silent fool is counted wise.
Молчи — за умного сойдешь.
• A sound mind in a sound body.
В здоровом теле здоровый дух.
• A thief knows a thief as a wolf knows a wolf.
Рыбак рыбака видит издалека.
• A word spoken is past recalling.
Слово — не воробей, вылетит — не поймаешь.
• After dinner comes the reckoning.
Любишь кататься, люби и саночки возить.
• All that glitters is not gold.
Не всё то золото, что блестит.
• All cats are grey in the dark.
Ночью все кошки серы.
• All is well that ends well.
Всё хорошо, что хорошо кончается.
• Among the blind the one-eyed man is king.
На безрыбье и рак рыба.
• An evil chance seldom comes alone.
Пришла беда, отворяй ворота.
• An hour in the morning is worth two in the evening.
Утро вечера мудренее.
• An ox is taken by the horns, and a man by the tongue.
Язык мой — враг мой.
• Appetite comes with eating.
Аппетит приходит во время еды.
• As like as two peas.
Как две капли воды.
• As the call, so the echo.
Как аукнется, так и откликнется.
• As the fool thinks, so the bell clinks.
Дуракам закон не писан.
• As well be hanged for a sheep as for a lamb.
Семь бед — один ответ.
• As you sow, so shall you reap.
Что посеешь, то и пожнешь.
• Before you make a friend eat a bushel of salt with him.
Человека узнаешь, когда с ним пуд соли съешь.
• Better a lean peace than a fat victory.
Худой мир лучше доброй ссоры.
• Better be born lucky than rich.
Не родись красивой, а родись счастливой.
• Better late than never.
Лучше поздно, чем никогда.
• Between the cup and the lip a morsel may slip.
Не говори "гоп", пока не перепрыгнешь.
• Beware of a silent dog and still water.
В тихом омуте черти водятся.
• Business before pleasure.
Делу время, потехе час.
• Catch the bear before you sell his skin.
Не убив медведя, шкуры не продавай.
• Circumstances alter cases.
Наперед не загадывай.
• Company in distress makes trouble less.
На миру и смерть красна.
• Cross the stream where it is shallowest.
Не зная броду, не суйся в воду.
• Curses like chickens come home to roost.
Не рой другому яму, сам в нее попадешь.
• Death when it comes will have no denial.
От смерти не откупишься.
• Diligence is the mother of success.
Терпенье и труд всё перетрут.
• Do as you would be done by.
Чего себе не хочешь, того другому не делай.
• Dog does not eat dog.
Ворон ворону глаз не выклюет.
• Dogs that put up many hares kill none.
За двумя зайцами погонишься, ни одного не поймаешь.
• Don't count your chickens before they are hatched.
Цыплят по осени считают.
• Don't look a gift horse in the mouth.
Дареному коню в зубы не смотрят.
• Don't trouble trouble until trouble troubles you.
Не буди лихо, пока оно тихо.
• Drunkenness reveals what soberness conceals.
Что у трезвого на уме, то у пьяного на языке.
• East or West — home is best.
В гостях хорошо, а дома лучше.
• Every bird likes its own nest.
Всяк кулик свое болото хвалит.
• Every dark cloud has a silver lining.
Нет худа без добра.
• Every day is not Sunday.
Не всё коту масленица.
• Every man to his taste.
На вкус, на цвет — товарища нет.
• Everybody's business is nobody's business.
У семи нянек дитя без глазу.
• Everything is good in its season.
Всему свое время.
• Evil communications corrupt good manners.
С кем поведешься, от того и наберешься.
• Fine words butter no parsnips.
Соловья баснями не кормят.
• Fish begins to stink at the head.
Рыба с головы гниет.
• Fool's haste is no speed.
Поспешишь — людей насмешишь.
• Fools never know when they are well.
Дураку все не так.
• Forbidden fruit is sweet.
Запретный плод сладок.
• Give a fool горе enough, and he will hang himself.
Попроси дурака богу молиться, он себе лоб расшибет.
• Good clothes open all doors.
По одежде встречают.
• Grasp all, lose all.
За двумя зайцами погонишься, ни одного не поймаешь.
• Habit cures habit.
Клин клином вышибается.
• He is lifeless that is faultless.
Кто не ошибается, тот ничего не делает.
• Не laughs best who laughs last.
Хорошо смеется тот, кто смеется последним.
• Не that fears every bush must never go a-birding.
Волков бояться — в лес не ходить.
• Не that is born to be hanged shall never be drowned.
Чему быть, того не миновать.
• Не that is warm thinks all so.
Сытый голодного не разумеет.
• Не that mischief hatches, mischief catches.
Не рой другому яму, сам в нее попадешь.
• Не that would eat the fruit must climb the tree.
Любишь кататься, люби и саночки возить.
• Не works best who knows his trade.
Дело мастера боится.
• Hunger breaks stone walls.
Нужда всему научит.
• If ifs and ans were pots and pans.
Если бы, да кабы во рту росли грибы.
• If things were to be done twice all would be wise.
Задним умом всяк крепок.
• If you run after two hares, you will catch neither.
За двумя зайцами погонишься, ни одного не поймаешь.
• It is an ill bird that fouls its own nest.
Выносить сор из избы.
• It is never too late to learn.
Учиться никогда не поздно.
• Let bygones be bygones.
Кто старое помянет, тому глаз вон.
• Let sleeping dogs lie.
Не буди лиха, пока оно спит.
• Life is not a bed of roses.
Жизнь прожить — не поле перейти.
• Like master, like man.
Каков хозяин, таков и слуга.
• Little pigeons can carry great messages.
Мал, да удал.
• Lookers-on see more than players.
Со стороны всегда видней.
• Love cannot be forced.
Насильно мил не будешь.
• Make haste slowly.
Тише едешь, дальше будешь.
• Man proposes but God disposes.
Человек предполагает, а бог располагает.
• Many a good father has but a bad son.
В семье не без урода.
• Many words will not fill a bushel.
Разговорами сыт не будешь.
• Money begets money.
Деньги к деньгам идут.
• Murder will out.
Шила в мешке не утаишь.
• Never offer to teach fish to swim.
Не учи ученого.
• Never too much of a good thing.
Каши маслом не испортишь.
• No flying from fate.
От судьбы не уйдешь.
• Nothing must be done hastily but killing of fleas.
Поспешность нужна только при ловле блох.
• Once bitten, twice shy.
Пуганая ворона куста боится.
• One good turn deserves another.
Долг платежом красен.
• One man, no man.
Один в поле не воин.
• Out of the frying-pan into the fire.
Из огня, да в полымя.
• Poverty is no sin.
Бедность не порок.
• Prosperity makes friends, and adversity tries them.
Друзья познаются в беде.
• Silence gives consent.
Молчание — знак согласия.
• Sink or swim!
Либо пан, либо пропал.
• Strike while the iron is hot.
Куй железо, пока горячо.
• Success is never blamed.
Победителей не судят.
• That cock won't fight.
Этот номер не пройдет.
• That's where the shoe pinches!
Вот где собака зарыта!
• The best is oftentimes the enemy of the good.
От добра добра не ищут.
• The cobbler's wife is the worst shod.
Сапожник ходит без сапог.
• The devil is not so black as he is painted.
Не так страшен чёрт, как его малюют.
• The end crowns the work.
Конец — делу венец.
• The game is not worth the candle.
Игра не стоит свеч.
• The leopard cannot change its spots.
Горбатого могила исправит.
• The more the merrier.
В тесноте, да не в обиде.
• There is no rule without an exception.
Нет правила без исключения.
• Time cures all things.
Время лучший лекарь.
• То buy a pig in a poke.
Купить кота в мешке.
• То hit the nail on the head.
Попасть в точку.
• То lay by for a rainy day.
Отложить на черный день.
• То make a mountain out of a molehill.
Делать из мухи слона.
• То plough the sand.
Толочь воду в ступе.
• То stick to somebody like a leech.
Пристать, как банный лист.
• То throw dust in somebody's eyes.
Пускать пыль в глаза.
• То work with the left hand.
Работать спустя рукава.
• Too much knowledge makes the head bald.
Много будешь знать — скоро состаришься.
• Truth comes out of the mouths of babes and sucklings.
Устами младенца глаголит истина.
• Walls have ears.
И у стен есть уши.
• What is done cannot be undone.
Сделанного не воротишь.
• What must be, must be.
Чему быть, того не миновать.
• When pigs fly.
Когда рак на горе свистнет.
• You cannot teach old dogs new tricks.
Старого пса к цепи не приучишь.

Прислів'я, приказки - Українські (частина друга)

30 Sep 07 12:20:07 GMT

601. Буває, що простіше вивчити іноземну мову, аніж знайти спільну з сусідом.

602. Бувай здоров, коли змолов.

603. Бувай здорова од припічка до порога.

604. Бувай здрова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна, робоча, як бджола, багата, як земля святая!

605. Бувають люди, схожi на крамничку, у якiй весь товар виставлено напоказ в одному вiконв.

606. Бувають статтi, якi варто читати не задля їх змiсту а задля помилок, якi в них трапилися.

607. Буде баба війтом!

608. Буде єдиного сонця на небі.

609. Буде і на нашій вулиці празник.

610. Буде і на нашому тижню свято.

611. Буде сім п'ятниць на одну неділю!

612. Буде усім по сім, а мені буде вісім.

613. Будем жити, мед-вино пити, хліб жувати, добра чекати.

614. Будинки зводять не язиком, а сокирою.

615. Буду в попіл умочати, та знатиму, що сам собі господар.

616. Буду господинею хоч над одним горшком.

617. Будували — не дрімали: фундамент заклали та й перестали.

618. Будь він тричи недален!

619. Будь добрим слухачем, будеш добрим оповідачем.

620. Будь здорова як вода, багата як земля, щаслива як зоря, плодюча, як свиня.

621. Будьмо спокійні, як порося в мішку.

622. Будьмо, людей не гудьмо, бо й самі не кращі.

623. Будьте здорови, в кого чорні брови!

624. Будьте, як дома, а поводьтесь, як в гостях.

625. Була б Ганна панна, коли б не шестеро дiтей.

626. Була б голова на плечах, а хліба вона придумає.

627. Була б охота — буде гарна робота.

628. Була б охота — знайдеться всяка робота.

629. Була б шия, а хомут буде.

630. Була в мене сила, як мати носила.

631. Була б Ганна панна, коли б не шестеро дiтей.

632. Були б пиріжки — будуть і дружки.

633. Були вареники, та на вербу повтікали.

634. Були пани колись, тепер знову завелись.

635. Були у кози роги, та стерлися.

636. Було б бажання, а розум знайдеться.

637. Було б болото, а чортів — прикупимо.

638. Було б здоров'я — все інше наживемо.

639. Було б здоров'я, а все інше наживемо.

640. Було б пшоно, а каша буде.

641. Було б учити, як лежало поперек подушечки, а як уздовж, то вже не поможецця.

642. Було ремесло, та хмелем поросло.

643. Було ремесло, та хмелем заросло!

644. Було ремесло, та хмелем заросло!

645. Було, та з вітром загуло.

646. Було, та за водою пішло.

647. Бур'ян росте й без поливу.

648. Бурлак свічки до церкви не всуче.

649. Бурчанням — надокучиш, прикладом — научиш.

650. Буря покаже, чи міцне дерево.

651. Буряк не дурак: на дорозі не росте, а все в огороді

652. Буряк — не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.

653. Буряк — не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.

654. Бусел погляда на воду, а дивиться під воду.

655. Бути б негоді, та дощ пішов.

656. Бути б негоді, та сніг завадив.

657. Бути вчителем і не навчитися — неможливо.

658. Бути козі на торзі.

659. В багатої дівки горба не видно.

660. В біді чоловік розумнішає.

661. В болоті штормів не буває.

662. В болото влізти легко, а назад хоч воли випрягай.

663. В гарячці лежить, а без пам'яті хліб їсть.

664. В голові тік, а на язиці — ціп: де схоче, там і змолоте.

665. В голові, як в цеху токарному.

666. В голову, як у торбу: що знайдеш, те й сховаєш.

667. В гостину збирайся, але вдома пообідати не забувай.

668. В гості ходить — треба і до себе водить.

669. В гостях добре їсти і пити, а вдома спати.

670. В гостях добре, а дома найлучче.

671. В гостях за їжу останній приймайся, а перший переставай.

672. В доброго господаря й сірник не пропаде.

673. В закритий рот муха не влізе.

674. В злагоді жити — добро творити.

675. В його посеред зими льоду не випросиш.

676. В кого гроші, за того й бог.

677. В кого серце вовче, той з'їсть кого схоче.

678. В кожної куми свої пироги.

679. В коханнi сторони втрачають розум, зате як пiдпишуть шлюбний акт помiчають цю втрату.

680. В листопаді голо в саді.

681. В лиху годину узнаєш вірну людину.

682. В ліс дрова не везуть, в криницю воду не наливають.

683. В ліс дрова не возять.

684. В лісі був, а дров не видів.

685. В лютому зима з весною вперше зустрічається.

686. В лютому сонце іде на літо, а зима на мороз.

687. В марті курка в калюжі нап'ється.

688. В мутній воді рибу ловить.

689. В ноги кланяється, а за п'яти кусає.

690. В нього руки на всі штуки.

691. В обійсті ротиків, що в лози котиків.

692. В одній грибниці ростуть гриби однієї породи.

693. В одному гнізді ворону і сокола не висиджують.

694. В очах мигтить, а в голові свистить.

695. В очереті шукає сучка.

696. В панські ворота широко ввійти, а вузько вийти.

697. В першій половині серпня погода стала — буде зима довготривала.

698. В попа здачі, а в кравця остачі не питай.

699. В порожній бочці дзвону багато.

700. В порожній стодолі і миша не втримається.

701. В порожній стодолі й горобці не тримаються.

702. В свої чоботи хоче його взути.

703. В своїй хаті й угли помагають.

704. В своїй хаті своя правда, і сила і воля.

705. В середу постила, а кобилу вкрала.

706. В середу родилася, а кобилу вкрала в четвер.

707. В сім'ї не без виродка.

708. В сімох водах руки миє.

709. В сіні вогню не сховаєш.

710. В службі — пес, а вдома — свиня.

711. В творах Шекспiра вiтер завжди віє з пiвночi, хоч в Англії вiють вiтри зi сходу i заходу. Шекспiр нiколи не описував мряки, хоч це буденне явище в Англiї.

712. В тихому болоті чорти водяться.

713. В убогого тоді неділя, коли сорочка біла.

714. В умілого і долото рибу ловить.

715. В умілого руки не болять.

716. В умілого та кмітливого і долото рибу ловить.

717. В утечi гине бiльше воякiв, нiж в атацi.

718. В хаті — наче люди не бували, а тільки гуси ночували.

719. В чужих руках завше більший шматок.

720. В чужій стороні і весна негарна.

721. В чужій хаті й тріска б'є.

722. В утечi гине бiльше воякiв, нiж в атацi.

723. В ноги кланяється, а за п'яти кусає.

724. Вiд веселого, як i голосного, смiху, все горе втiкає, як той чорт вiд часу, коли зачує пiвня ранком. Смiх найкраща рецепта до здобуття здоров'я...

725. Вiдвага, це мистецтво боятися так, щоб нiхто цього не помiтив.

726. Вiн був такий ощадний та обачний, що у весiльну подорож вирушив сам...

727. Вiн вiртуозно володiв мистецтвом знаходити собi меценатiв.

728. Вiн мав чистi помисли, але, на жаль, не мав чистих рук.

729. Вiрте людям похилого вiку. Тiльки вони здатнi кохати до могили...

730. Вівцю стрижуть, а друга дивиться.

731. Вівця — це кожух, і свита, і губа сита.

732. Від бажання приготувати плов, називати ячмінь рисом — замало.

733. Від важкого гаманця морока без кінця.

734. Від вересня вогонь і в полі і в хаті.

735. Від вогню, води і злої жони — Боже борони.

736. Від ворога сховаєшся, як землю вкопаєшся.

737. Від дешевої рибки не побіжиш стрибки.

738. Від диму закоптися, від води замочися, а часом і зовсім утопися.

739. Від діла до діла у кожного своя дорога.

740. Від жирного кабана користі більше, ніж від розжирілого дядька.

741. Від заздрощів лусне.

742. Від знань відстанеш — хвостом ся зоставиш.

743. Від Києва до Кракова всі пани однакові.

744. Від кого хліба їси, за того й Бога проси.

745. Від користі серце кам'яніє.

746. Від кохання до божевілля дорога не така вже й довга.

747. Від краю до краю всім добра бажаю.

748. Від лося — лосята, а від свині — поросята.

749. Від Луки – ні потрохів, ні муки.

750. Від людського поговору не запнешся пеленою.

751. Від малих дітей голова болить, а від великих — серце.

752. Від мічурінської науки мали працю розум і руки.

753. Від науки допитлива голова не болить.

754. Від науки кмітлива голова не втомиться.

755. Від одного берега відстав, а до другого не пристав.

756. Від погляду молоко кисне.

757. Від погомону на подвір'ї не позолотиться в півня пір'я.

758. Від податків та гостей не відкрутишся.

759. Від поради язик не всохне, аби вуха були живими.

760. Від порога хату мете, а в казані млинці пече.

761. Від порядку гультяєм не станеш.

762. Від роботи не станеш багатою, а будеш горбатою.

763. Від рогу до рогу, хто кого ошукає.

764. Від роскоші кучері вються, від журби січуться.

765. Від своєї тіні не втечеш,

766. Від слова "мед" язикові не посолодшає.

767. Від слова до діла — найдовша верста.

768. Від слова до діла — найтрудніша дорога.

769. Від слова до діла — сотні шинків.

770. Від слова до діла — як від землі до неба.

771. Від теплого слова і лід розмерзає.

772. Від тюрми та від суми не зарікайся.

773. Від тяжкої роботи не забагатієш.

774. Від умілої роботи — тяжкі труди, а малі клопоти.

775. Від ученого набирайся розуму, а від майстра — кмітливості.

776. Від хвалька-базікала — робота ніяка.

777. Від чого кіт гладок: поїв — та й набок.

778. Від чужої брами — і ключі в воду.

779. Від москаля поли вріж та тікай. (Полтавщина).

780. Від одного москаля війна буде.

781. Від чорта одхрестишся, а від москаля не одмолишся. (Звенигород).

782. Від слова до діла — як від землі до неба.

783. Від чорта одхрестишся, а від москаля не одмолишся.

784. Від трудів праведних не наживеш палат каменних.

785. Від трудів праведних не наживеш палат каменних.

786. Від любові до ненависті один крок.

787. Від сердитої жінки постарієш, а від доброї помолодієш.

788. Відізвуться вовкові коров’ячі слізки.

789. Віділлються вовкові овечі сльози!

790. Відірватись від людей — крила втратити.

791. Віддав коні, а сам на батозі приїхав.

792. Віддай борги і взнаєш, що ти насправді маєш.

793. Віддасть на рахманський Великдень (Не віддасть ніколи.).

794. Віддати всю душу, життя і сомбреро.

795. Відмовкою од слова не відговоришся.

796. Відносься до людей так, як би ти хотів щоб вони відносилися до тебе.

797. Відпала йому від рота ціцька.

798. Відріж полу, поки свитку не зняли.

799. Відстанеш годиною, не здоженеш родиною.

800. Візьми борону, та розчеши бороду.

801. Вік живи — вік учись.

802. Вік живи та дурнем умри.

803. Вік живи, вік учись, а дурнем умреш.

804. Вік проживеш — не тільки копійок наживеш.

805. Вік прожити — не поле перейти.

806. Вік учись, а дурнем помреш.

807. Вік живи, вік учись, а дурнем помреш.

808. Вік живи, вік учись, а дурнем помреш.

809. Вікно три речі псує: атрамент, сіль і молоду жінку.

810. Вільно собаці й на владику брехати.

811. Вільному воля, ходячому путь.

812. Він — як зла курка: їсть у нас, а несеться у сусіда.

813. Він аби тільки за тонший кінець ухопив.

814. Він багато робить, щоб нічого не робити.

815. Він без кінця воду варить, а нічого не смалить.

816. Він би ґаздував, якби батога мав.

817. Він би і голову пропив, та від шиї не відділяється.

818. Він гасить вогонь олією.

819. Він глухий, як скажешь «дай»; а як скажеш «на», то й чує.

820. Він добрий жнець, та вузький загонець, а як широка нива, то бестія лінива.

821. Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить.

822. Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить.

823. Він з піску мотузки суче.

824. Він знає, що починає.

825. Він і в пташиній тіні сховається.

826. Він і з каменю борошно змеле.

827. Він і з пуху мури зведе.

828. Він і за косою змерзне.

829. Він і квашею зуби поламає.

830. Він і лапки зложив.

831. Він і на холодну воду дме.

832. Він і укусить, і меду дасть.

833. Він коня шукає, а кінь його виглядає.

834. Він на обусі жито змолотить — й зернини не втратить.

835. Він набалакає, що на вербі груші ростуть.

836. Він навіть пісок може постригти.

837. Він ні нам, ні вам.

838. Він ротом мух ловить.

839. Він смілий: на лежачу березу, на сам верх виліз.

840. Він собака добрий: як годуватимете, то не почуєте, як і гавкає.

841. Він схожий на курку: знесе одне яйце, а кудахче на весь світ.

842. Він такий, що з вареної крашанки курча висидить.

843. Він такий, що і в ложці води втопиться.

844. Він такий, що й зайцеві вовчого хвоста пришиє.

845. Він такий, що й зайця навчить сірники запалювати.

846. Він такий, що його й кури заклюють.

847. Він то й раденький косити, та нема кому косу носити.

848. Він то й радий косити, та нема кому косу носити.

849. Він тобі дасть нитку, а здере цілу свитку.

850. Він товче воду в ступі.

851. Він тямковитий до дрібниць.

852. Він укусить і меду дасть.

853. Він і по крашанках пройде — й жодної не роздавить.

854. Він, цей хліб, не тільки не молочений, а й на тік не волочений.

855. Вір своїм очам, а не чужим речам.

856. Вісті не лежать на місці.

857. Вісті не сидять на місці.

858. Вітали, але сідати не просили.

859. Вітер віє і не знає, що погоду він міняє.

860. Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.

861. Важить і початок, важить і кінець.

862. Важкий білий хліб.

863. Важкий камінь трісне, але з місця його не зрушиш.

864. Важлива є вартiсть предмету, а не його цiна; наприклад, дешевий ґудзик у важливому мiсцi.

865. Важлива сміливість, та ще більше потрібне вміння.

866. Вали кулем — потім розберем.

867. Вали на сірого — сірий повезе!

868. Вареники — божі хваленики, кожен хвалить, та не кожен варить.

869. Вареники-хваленики, усі вас хвалять, та не всі варять.

870. Вари воду, вода й буде.

871. Варив псам, а з'їв сам.

872. Варив чорт з Москалем пиво, та й пива відрікся.

873. Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.

874. Василь брат бабі в перших.

875. Ваша Катерина нашій Орині — двоюрідна Одарка.

876. Ваше і шило — голило, а наша й бритва — не хоче.

877. Вбери й пень, то буде подобень.

878. Вбився в ріст, як заєць у хвіст.

879. Вбий тя трясця!

880. Вбиті в голову знання — полова.

881. Вбрався піп у ризу, а чорт у рядно і говорять одно.

882. Вдає пана, а їсть солому.

883. Вдає пана, а не їв зрана.

884. Вдався у ріст, як заєць у хвіст.

885. Вдача — собача, натура — вовча.

886. Вдача — собача: не збрехне, то й не дихне.

887. Вдача собача: не брехне — то й не дихне.

888. Вдень від спеки ховається, увечері — від комарів.

889. Вдень працювати нудно, а вночі — кусаються комарі.

890. Вдень скіпку світить, а вночі тіні шукає.

891. Вдень постив, а вночі корову вкрав.

892. Вдовець — дітям не отець, бо й сам круглий сирота.

893. Вдовець — дітям не отець, бо й сам круглий сирота.

894. Вдоволення мiряється тiльки мiрою терпiння.

895. Вдома і солома їдома.

896. Вдома і стіни гріють.

897. Ведмідь телям не буває.

898. Ведмідь який дужий, а й то кільце в губу вправляють.

899. Ведмедеві дай хоча б одну лапу покласти.

900. Ведмедя не помітив, бо на зайця задивився.

901. Везе, як утопленику.

902. Везе, як утопленику.

903. Вези, кобило, хоч тобі й немило.

904. Великi речi є великi але i малi є великi коли до них приглянутися зблизька.

905. Велика хмара, та малий дощ.

906. Велике дерево поволі росте.

907. Великий віялом, та малий діялом.

908. Великий грім — малий дощ.

909. Великий дуб, та дуплистий.

910. Великий крик за малий пшик.

911. Великий рости, щасливим будь, себе не хвали, другого не гудь.

912. Великий рот у вола, а говорити не може.

913. Великий дуб, та дуплистий, а маленький — та натоптаний.

914. Великий досвід у дядька Гната: у кожній склянці дно бачив.

915. Великий, як кіт навсидячки.

916. Великий, як світ, а дурний, як кіт.

917. Великої треба хусти, щоб зав'язати людям усти.

918. Великого пана цяця.

919. Величається, як заєць хвостом.

920. Величається, мов попадя на весіллі.

921. Верба хоч і товста, але всередині пуста.

922. Верблюд мріє про те, щоб увесь свiт став пустинею.

923. Вередлива коза – вовку користь.

924. Вересень без перевесла.

925. Вересень студений, але ситий.

926. Верещить, як недорізаний.

927. Верзе дурниці старій дівиці про паляниці.

928. Вертиться, як білка в колесі.

929. Весела думка — половина здоров'я.

930. Веселе дерево весело й співає.

931. Веселий гість — дому радість.

932. Веселий сміх — це здоров'я.

933. Весна — днем красна.

934. Весна — наша отець і мати: хто не посіє, не буде жати.

935. Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки.

936. Весна днем красна, а на хліб пісна.

937. Весна красна не стільки квітами, скільки роботами.

938. Весна раз красна.

939. Весняний дощ ніколи не зайвий.

940. Вечір покаже, який удався день.

941. Вже б давно замерз, якби не вмів дрижати.

942. Вже і в пеклі гірше не буде.

943. Вже лютий геть підгриз, кидай сани, бері віз.

944. Вже моє ремесло бур'яном поросло.

945. Взимку сонце крізь плач сміється.

946. Взутий, а сліди босі за ним.

947. Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.

948. Взявся під боки, та й думає, що пан.

949. Ви можете бути дотепнi, якщо й ваше оточення не позбавлене дотепности.

950. Ви чуєте? що ви говорите?

951. Вибір маємо широкий: кольку — в спину, кольку — в боки.

952. Вибирається, як за море стріляти.

953. Вибирай дружину не в хороводі, а на городі.

954. Вибирай жінку не в п'янці, а в ланці.

955. Вибирай жінку не в п'янці, а в ланці.

956. Вибирай жінку не в п'янці, а в ланці.

957. Вибирала дівка і вибрала дідька.

958. Вибирала дівка, та вибрала дідька.

959. Виглядає, як жаба з калюжі.

960. Виглядала дівка – дождалася дідька.

961. Вигода на хвилину, добре ім’я навіки.

962. Вигрів гадину за пазухою.

963. Видно ззаду, що Мартин.

964. Видно пана по халявах.

965. Видно, що ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті.

966. Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті.

967. Видющий у болото не влізе.

968. Вижу, що чорт Москаля ніс у хижу.

969. Вийде правда наверх, як олива з води.

970. Вийшов сухим із води Юхим.

971. Викручується, як сухар у помийниці.

972. Викупується, як качка.

973. Вила острі, а єдин кінець мають.

974. Вилаяв, як собаку.

975. Вилупив баньки, як зарізаний баран.

976. Вилупив очі, як баран.

977. Вилупив очі, як козел на нові ворота.

978. Виляє хвостом на два боки – і вам, і нам.

979. Виміняв шило на швайку.

980. Винна Настя, що народ трясе трясця.

981. Винувата хата, що привела Гната.

982. Виори мілко, посій рідко — то уродить дідько, а засій густо, то уродить пусто.

983. Вип'яв очі — неначе ті баньки.

984. Випийте по другій, щоб на одній не скакали.

985. Виріс, а ума не виніс.

986. Виріс, як кіт навсидячки.

987. Вирвався, як заяць з конопель.

988. Вирвався, як Пилип з конопель.

989. Вирядився, як чорт на утреню.

990. Вирядили, як старшу дружку.

991. Вискочив, як голий з бані.

992. Вискочив, як миша з борошна.

993. Вискочив, як ошпарений.

994. Вискочив, як Пилип з конопель.

995. Вискочив, як Хвеська з очерету.

996. Високі пороги на наші ноги.

997. Високе дерево дужче вітри хитають.

998. Високий до неба, а дурний, як не треба.

999. Високий до неба, а дурний як треба.

1000. Високий до неба, а дурний як треба.

1001. Високий, як тополя, а дурний, як квасоля.

1002. Високо літав, та низько сів.

1003. Високо літає, та низько сідає.

1004. Виспався, та не вилежався.

1005. Витріщився, як баран на нові ворота.

1006. Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли пiд нею голови нема.

1007. Вишептавсь, як рак у торбі.

1008. Вишкірив зуби, як печене порося.

1009. Вище себе не підскочиш.

1010. Вище колін не підскочиш, бо й коліна скачуть.

1011. Вкрадеш голку, а потім коровку.

1012. Вкрадеш голку, а потім корову.

1013. Вкрай треба до млина, та ні з чим.

1014. Вкусила тещу гадюка, та сама й здохла.

1015. Вліз хробак у хрін, та й думає, що вже немає ліпшого.

1016. Влітку і качка прачка, а в холода не та вода.

1017. Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.

1018. Влітку один тиждень рік годує.

1019. Влучив батька по колінах.

1020. Вмій пожартувати, та знай, коли перестати.

1021. Вміння в праці прикрашає, а в спочинок — утішає.

1022. Вміння і труд все перетруть.

1023. Вміючи, печуть хліб і з каменю.

1024. Вміючи, печуть хліб і на камені.

1025. Вмираючи – прости своїм ворогам, бо i так їм уже нiчого не зробиш.

1026. Внесе нечиста — не винесе й Пречиста.

1027. Вовк і лічене бере.

1028. Вовк ловить, та й вовка як піймають!

1029. Вовк прийшов у овечій шкурі.

1030. Вовк рахунку не має, бере овець і лічених, і мічених.

1031. Вовка ноги годують.

1032. Вовка як не годуй, а він усе в ліс дивиться.

1033. Вовкові барана з горла не видереш.

1034. Вовна, не вовна, аби кишка повна.

1035. Вовча думка, а лисячий хвіст.

1036. Вогню в соломі не сховаєш.

1037. Вогню в соломі не сховаєш.

1038. Вогонь — біда, і вода — біда, а без води й вогню — ще більша біда.

1039. Вогонь — добрий слуга, але поганий господар.

1040. Вогонь добрий слуга, але поганий хазяїн.

1041. Вогонь і вода добрі служити; але лихі панувати.

1042. Вода — не кума.

1043. Вода в решеті не застоїться.

1044. Вода все сполоще, а злого слова — ні.

1045. Вода з вогнем не товариші.

1046. Вода і камінь довба.

1047. Водою воду не загатиш.

1048. Воду решетом носять, а дим – мішками.

1049. Волієш з хлопом згубити, ніж з паном знайти.

1050. Вола в'яжуть мотуззям, а людину словом.

1051. Волом зайця не доженеш.

1052. Волосся сивіє, а голова шаліє.

1053. Волочиться, як собачий хвіст.

1054. Вольному воля, спасеному рай.

1055. Воля дорожча за життя.

1056. Вона знає, що в нас у борщі кипить.

1057. Вона співає, як муха в глечику.

1058. Вона за ним сохне, а він і не охне.

1059. Вони такі убогі, що землю держалом міряють, а худобу ложкою.

1060. Воно мені так треба, як більмо на оці.

1061. Воно таки на діло закандзюбилось.

1062. Воно як трапиться: коли середа, а коли й п'ятниця.

1063. Ворога напій і нагодуй, а ворог ворогом таки буде.

1064. Вороговi, який тiкає, не шкода i золотий мiст побудувати. Немало є таких, котрi схильнi заплющити очi і дивитися на свiт вухами.

1065. Ворон воронові ока не виклює.

1066. Ворона влетить!

1067. Ворона вороні ока не видовбає.

1068. Ворона за море літає, а дурна вертається.

1069. Ворона й за море літає, та дурна вертається.

1070. Ворона прямо літає, та ніколи вдома не ночує.

1071. Восени багач, а навесні — прохач.

1072. Восени день блисне, а три кисне.

1073. Восени зорати — наполовину удобрити.

1074. Восени і в горобця є питво.

1075. Восени і горобець багатий.

1076. Восени ложка води, а цебер грязі.

1077. Восени і горобець багатий.

1078. Восени і горобець багатий.

1079. Воскова вдача: аби до тепла, так і тане.

1080. Впасти легше, ніж підвестися.

1081. Вперта коза вовку користь.

1082. Вперта коза, вовкові користь.

1083. Вперте, як сто баранів вкупі.

1084. Вродився не христився, і умру не буду.

1085. Всi лаври дiстаються краплинi, яка переповнює чашу.

1086. Всi на одного, один за всiх!

1087. Всі ріки до моря ведуть.

1088. Всі хвалять добро, та не всіх хвалить воно.

1089. Всі дівчата — голуб'ята, а де ж ті чортові баби беруться?

1090. Всі дівчата — голуб'ята, а де ж ті чортові баби беруться?

1091. Всім по сім, а мені таки вісім.

1092. Всіх би перегнав, та бігти боюсь.

1093. Все минеться, одна правда останеться.

1094. Все один чорт: що собака, що хорт.

1095. Все одно, що голкою криницю копати.

1096. Все одно, що зелене жати, що нічого не мати.

1097. Все починає, та нічого не кінчає.

1098. Вскочив, як сліпе теля в яму.

1099. Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі.

1100. Вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.

1101. Всю ніч просиджу, а ночувати не стану.

1102. Всю цю роботу — докупи змести та в сміття.

1103. Всюди він рогом зачепить.

1104. Всяк до окунця, а хто ж до весельця?

1105. Всяк знає, як багач дбає: не своїм горбом, а чужим добром.

1106. Всяк Іванець дбає в свій гаманець.

1107. Всяк ласий на чужі ковбаси.

1108. Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім.

1109. Всяк стару бабу лає, а себе не примічає.

1110. Всяк хлопоче, собі добра хоче.

1111. Всяка неправда гріх.

1112. Всяка пташка своє гніздо знає.

1113. Всяка тюлька з себе оселедця корчить.

1114. Всяке дерево з лісу, та не кожне однакову ціну має.

1115. Всяке діло здолає терпіння.

1116. Всяке діло починай з голови.

1117. Всяке діло хоче, щоб коло нього панькали.

1118. Всяке напівзнання — гірше невігластва.

1119. Всякий двір хазяйським оком держиться.

1120. Всякий знає, як чобіт муляє.

1121. Всякому овочу свій час.

1122. Всякому овочу свій час.

1123. Всяку ягоду в руки беруть, та не всяку до рота кладуть.

1124. Втікаючи від дощу, остерігайся граду.

1125. Втопили кота миші в помийниці, та тільки мертвого.

1126. Втратив млина — викидай і жорна.

1127. Втратив хвилину — втратив і годину.

1128. Втратили сокиру, аби топорище вернулося.

1129. Втрачена волосина здається мотузкою.

1130. Втраченого дня ні за які гроші не купиш.

1131. Втраченого часу не доженеш.

1132. Вуйку, не гайтеся, як не робите, то хоть хитайтеся!

1133. Вуса — честь, а борода й у цапа єсть.

1134. Вуха, як локатори.

1135. Вхопив кіт сало та й кричить, що мало.

1136. Вхопив шилом патоки.

1137. Вхопилася б за Петра, тільки шкода, що нема.

1138. Вчасно дощ іде — врожай веде.

1139. Вчення — світ, а невчення — тьма.

1140. Вчення — ясний світ, а не вчення — маків цвіт.

1141. Вчення в щасті украшає, а в нещасті — утішає.

1142. Вченому — й книги в руки.

1143. Вченому — світ ясний, невченому — примарні зорі.

1144. Вчепився, як реп'ях до штанів.

1145. Вчепився, як реп'ях.

1146. Вчепився, як чорт за грішну душу.

1147. Вчи лінивого не молотом, а голодом.

1148. Вчись скупо говорити: зумій море в глек вмістити.

1149. Вчися замолоду, якщо хочеш колись стати мудрим.

1150. Вчися все життя і у життя.

1151. Вчитися замолоду треба, якщо хочеш не мати потреби.

1152. Вчитися ніколи не пізно.

1153. Вчитися у батька — простіше, а в інших — складніше.

1154. Вчора браталися, нині розсталися.

1155. Вчорашньої води не доженеш.

1156. Гaлушкою вдавився. (як хто затнеться у мові).

1157. Гiрким словом каже солодку правду – книга.

1158. Гірка наука, зате плоди її солодкі.

1159. Гірка горілка, та й життя не солодке.

1160. Гірка горілка, та й життя не солодке.

1161. Гіркий світ, а треба жить!

1162. Гіркий чужий хліб.

1163. Гіркий світ: тато осліп, а діти помацки ходять.

1164. Гірко заробиш — солодко з'їси.

1165. Гірко їсти, та жаль покинути.

1166. Гірко поробиш — солодко з'їси.

1167. Гірко ковтати, та жалко вертати.

1168. Гірко ковтати, та жалко вертати.

1169. Гірше не шукати, ніж не знайти.

1170. Гість — невільник: де посадять, там і сидить.

1171. Гість гостя ненавидить, а господар обох.

1172. Гість до трьох днів.

1173. Гість першого дня — золото, другого — срібло, а третього — мідь: додому їдь.

1174. Гість рідко буває, та багато бачить.

1175. Гість хазяїнові не укажчик.

1176. Гість перший день — золото, другий день — срібло, третій день, як мідь, — збирай торбу та їдь.

1177. Гав ловив та витришки продавав.

1178. Гадюка хоч не вкусить, то засичить.

1179. Ганьбити вовка поза очі і заєць охочий.

1180. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш.

1181. Гаразд рот роззявив! хоч колесами їдь.

1182. Гарні гості, та не в пору.

1183. Гарні личко і коса, та, як собака, всіх куса.

1184. Гарній дівці гарно і в ганчірці.

1185. Гарна дівка, та натура як у дідька.

1186. Гарна дівка, як засватана.

1187. Гарна праця пером, а чоловік — умом.

1188. Гарна розмова скорочує дорогу.

1189. Гарна година, та ні з ким полаятись.

1190. Гарна дівчина, як у лузі калина.

1191. Гарна, як машина пожарна.

1192. Гарна, як опудало на городі.

1193. Гарне личко товар продає.

1194. Гарне личко товар продає.

1195. Гарний, як чортів батько восени.

1196. Гарний, як спить, та ще й пикою до стіни лежить.

1197. Гарними розмовами гостей не наситиш.

1198. Гарно нам наші правителі стелять, та ми на твердій постелі спимо.

1199. Гарно наша Гапка жито жне, що і серпа в руки не бере.

1200. Гарно наша Гапка жито жне, що і серпа в руки не бере.

1201. Гарно нам наші правителі стелять, та ми на твердій постелі спимо.

1202. Гарно, гарно співаеш! ... а як перестанеш, то буде ще краще.

1203. Гарно, як свині в намисті.

1204. Гвіздок, яким прибивають підкову до копита.

1205. Генiяльнiсть має межi, – глупота безмежна...

1206. Геть собі, бо ти ні грач, ні помагач.

1207. Гикнулося, як собаці через тин плигнулося.

1208. Гладкий, як кабан.

1209. Гладь коня вівсом, а не батогом.

1210. Глечик доти воду носить, поки вушко не обірветься.

1211. Глибока вода не каламутиться.

1212. Глибоко — горобцю по коліна.

1213. Глузду нема.

1214. Глухий, як тетеря.

1215. Глухий, що не дочує, то вигадає.

1216. Гляди — мовчи, а своє роби.

1217. Гляне — молоко кисне.

1218. Гляне, наче хто жару за пазуху насипав.

1219. Глянь на вигляд і про здоров'я не питай.

1220. Глянь на вид, та й кажи, що Свирид.

1221. Гни дерево, поки молоде; вчи дітей, поки малі.

1222. Гни тоді, як іще дубок, а не тоді, як уже кілком стане.

1223. Гнилі яблука псують і добрі.

1224. Гнила дошка цвяха не приймає.

1225. Гнилого болота і чорт боїться.

1226. Говіє, а у рот віє.

1227. Говори до гори, а гора — горою.

1228. Говори до гори, а з гори само покотиться.

1229. Говори до неї, а в неї маковеї.

1230. Говори стовпу, а він стоїть.

1231. Говори! — ... Здоров!

1232. Говори, донько — виговоришся.

1233. Говорила сама в хаті, бо не було з ким.

1234. Говорити можна, а лаятись не треба.

1235. Говорити правду — втратити дружбу.

1236. Говорить, наче галушок у рот набрав.

1237. Говорить, що слина до губи принесе.

1238. Говориш, наче три дні не їв.

1239. Годі з болота паску спекти.

1240. Годі молитися — треба учитися.

1241. Годі, куме, їсти, бо не буде на пироги місця.

1242. Годи панові рік, а день не вгодиш — пропав навік.

1243. Година вам щаслива, щоб ви бачили сонце, світ і діти перед собою.

1244. Година вранці варта двох увечері.

1245. Годить, хоч до рани прикладай.

1246. Годував Бог Анрушка і без того окружка.

1247. Голий голого не позива.

1248. Голий — як пляшка, а гонор — як в ляшка.

1249. Голий, як бубон.

1250. Голка в стіжок упала — пиши пропала.

1251. Голкою криниці не викопаєш.

1252. Голова — як маківка, а розуму — як наклано.

1253. Голова без розуму, як ліхтар без свічки.

1254. Голова велика, та дуже дика.

1255. Голова добре, а дві — краще.

1256. Голова задумала, а ноги несуть.

1257. Голова і очі говорять «ходімо, робімо», а ноги — «сидімо».

1258. Голова найбільше радиться з очима та вухами.

1259. Голова не на те, щоб тільки кашкет носить.

1260. Голова як казан, а розуму ложка.

1261. Голова як у слона, а розуму як у барана.

1262. Голова не смітник, щоб у неї усе вкладати.

1263. Голова і очі говорять «ходімо, робімо», а ноги — «сидімо».

1264. Голова без турбот — гарбуз на городі.

1265. Голова, як баняк, а думає ніяк.

1266. Голова, як маковка, а в неї розуму, як наклано.

1267. Голова, як баняк, а думає ніяк.

1268. Головна цеглина — скраю у фундаменті.

1269. Головне не кількість, а якість.

1270. Головою починай, а працею закінчуй.

1271. Головою працювати не легше, ніж лопатою махати.

1272. Голод — найліпший кухар.

1273. Голод — не рідна мати, примусить траву жувати.

1274. Голод — не тітка, а лютої мачухи лютіший.

1275. Голод — не тітка, найми — не свій брат.

1276. Голод добру не вчить.

1277. Голод, то наймудрiша кухарка.

1278. Голодній кумі лиш хліб на умі.

1279. Голодній кумі хліб на умі.

1280. Голодна кума, як нема пшона. Чорний мак, та смачний, а редька біла, та гірка.

1281. Голодна собака і в свого хазяїна вкраде.

1282. Голодне око не засне глибоко.

1283. Голодний і кия не боїться.

1284. Голодний кия не боїться.

1285. Голодний не доварить, голий не дошиє.

1286. Голодному й опеньки м'ясо.

1287. Голодному і опеньки — м’ясо.

1288. Голодному й опеньки — м'ясо.

1289. Голос дзвенячий, а совість свиняча.

1290. Голос, як сурмонька, — але ж чортова думонька.

1291. Голос, як сурмонька, та чортова думонька.

1292. Голоси віддали й безголосими стали.

1293. Голосний, як дзвін, а дурний, як довбня.

1294. Голосний, як дзвін, а дурний, як довбня!

1295. Голосок дзвенячий, а совість свиняча.

1296. Гониться за лисицею, а стріляє зайця.

1297. Гончар спить цілу днину, бо хто вкраде його глину?

1298. Горівка не дівка — не треба її цілувати — з ума зведе і сама пропаде.

1299. Горілка — всьому злодійка.

1300. Горілка без вогню спалить.

1301. Горілка серце веселить, та од неї голова болить.

1302. Горілка така вода, що убогого зробить багатим, а сліпого видющим, а слабого сильним.

1303. Горбатого виправить могила, а упертого дубина.

1304. Горбатого могила виправить.

1305. Гордий, як гусак на вигоні.

1306. Гордий, як гусак на вигоні.

1307. Гордилася свиня, що об панський пліт чухалась.

1308. Горе — усьому доброму злодій.

1309. Горе дворові, де корова розказує волові.

1310. Горе тільки рака красить.

1311. Горе тобі, воле, якщо тебе корова рогом коле.

1312. Горе тому, в кого нема порядку в домі.

1313. Горе тому, хто сидить дарма в домі.

1314. Горе тому, що-на печі: сюди пече, туди гаряче; добре тому, що в дорозі: лежить собі на возі.

1315. Горить, як сліпий дивиться.

1316. Горобець — молодець, а ластівка краща.

1317. Горобець маленький, а серденько має.

1318. Горобці горох з'їли, а свиня у клітку попала.

1319. Городить таке, що ні літо, ні зима.

1320. Горя боятися — і щастя не бачити.

1321. Господар з тебе кепський, як із собачого хвоста сито.

1322. Господар коня шукає, та злодій із нього вже шкуру здирає.

1323. Господар на всю губу.

1324. Господар, що свині попродав.

1325. Господар, як чиряк, де схоче, там і сяде.

1326. Господар: аж тоді стайню зачиняє, як коня вже немає.

1327. Господи, поможи, та нікому не кажи.

1328. Господи, поможи, та нікому не кажи.

1329. Господи-боже, чи мав ти гості?

1330. Господиня: сорок грядок — одна диня.

1331. Гості об'їдять кості.

1332. Гостей три дні вітають, потім — проклинають.

1333. Гостинець від пана – прикмета погана.

1334. Гостра була сокира, та на сук наскочила.

1335. Гостра була сокира, та на сук натрапила.

1336. Гостре словечко коле сердечко,

1337. Гостре, як бритва.

1338. Гострий ніж швидше відріже шмат.

1339. Гострий, мов шило, слизький, як мило.

1340. Гострий, мов шило, слизький, як мило.

1341. Гостя по одежі стрічають, а по розуму проводжають.

1342. Гостям сміх, а хазяям сльози.

1343. Готовеньке і кішка з'їсть.

1344. Готово, та безтолково.

1345. Гріють зуби на сонці.

1346. Град виб'є і поле праведника, і поле грішника.

1347. Грамоті вчиться — завжди пригодиться.

1348. Грамота — не хвороба: літ не збавить.

1349. Грамотний — видющий, на все тямущий.

1350. Гребе, як кінь копитом.

1351. Гречана каша сама себе хвалить.

1352. Гречана каша хвалилась, ніби вона з маслом родилась.

1353. Гречка в нього на бороді цвіте.

1354. Гризе, мов іржа залізо.

1355. Гроза не вельми розбирає, у чий дім вдарити.

1356. Гроші — не Бог, а багатьох милують.

1357. Гроші ідуть до багатого, а злидні до бідного.

1358. Гроші, як птахи, прилітають і відлітають.

1359. Грудень землю грудить, а не вистудить.

1360. Грудень землю грудить, хату студить.

1361. Грудень рік кінчає, а зиму починає.

1362. Гу-цю-цю, Іванцю. За три літи штири діти.

1363. Губа не дура, а язик не лопата, — знає, що гірке, що солодке.

1364. Губи з пушком, а цілунок зі смаком.

1365. Губи, як вареники.

1366. Губу закопилив.

1367. Гудзь, пане, та не вам, — застебнувся б, та не дам.

1368. Гулі не одного в постоли взули.

1369. Гультяйство губить господарство.

1370. Гуляй, дитино, покіль твоя година.

1371. Гуляй, душа, без кунтуша.

1372. Гуляй, тато, – завтра свято.

1373. Гуляли, поки голі стали.

1374. Гуртом і батька добре бити.

1375. Гуртом і толока спориться.

1376. Гуртом і батька добре бить.

1377. Густа каша дітей не розгонить.

1378. Густенька каша, та не наша, а наш несолоний куліш — як хочеш, так і їж.

1379. Гучно, бучно, а п'яти мерзнуть.

1380. Дівка заплетена, а хата не метена.

1381. Дівка шиє та співає, а мати поре та плаче.

1382. Дівоча краса — як майова роса.

1383. Дівчина, до кохання байдужа, мов без пахощів ружа.

1384. Дівчина, як тінь: ти за нею — вона від тебе, ти від неї — вона за тобою.

1385. Дігтяр і смердить дьогтем.

1386. Дід дурний диба, піймав жабу, каже: риба.

1387. Дід за дугу, а баба вже й на возі.

1388. Дід за дугу, а баба вже й на возі.

1389. Дід побачив, що село горить, схопив торбу — й далі.

1390. Діжа, діжа, треба тобі віхтя та ножа.

1391. Діждав рясту топтати!

1392. Діждалася сучка помочі, сама лежить в будці, а цуценята гавкають.

1393. Діждемо пори, що й ми виліземо з нори.

1394. Дізнавайся світу, поки служать літа.

1395. Діла на копійку, а балачок — на карбованець.

1396. Діла на копійку, а могорича давай на гривню.

1397. Діло майстра величає.

1398. Діло не хитре — їсти з чужої макітри.

1399. Діло порядком красне.

1400. Діло розумом починається, а руками робиться.

1401. Дім без дверей, банановий гай і дружину не спускай з очей і на хвилину.

1402. Діркою дірку латає.

1403. Дірявого мішка не наповниш.

1404. Дірявого мішка не насиплеш.

1405. Дістанецця і вашим, і нашим.

1406. Дістанецця на горіхи!

1407. Дітей приносять не лелеки — дітей приносять дискотеки.

1408. Діти в кут, коли гості в хату йдуть.

1409. Діти й собаки в людях не помиляються.

1410. Діти підросли, то й клопоти зросли.

1411. Діти хороші, коли є в батьків гроші.

1412. Діти хороші, як у мами є гроші.

1413. Діти, діти, де вас подіти? На піч покидати та й їсти не дати!

1414. Дав би на молебень, та й собі потрібен.

1415. Дав пан Омелькові пояс, як той без штанів оставсь.

1416. Дав Бог здоров’ячка, дай і до здоров’ячка.

1417. Давався скарб, та не зумів надбати.

1418. Давай зробимо удвох, бо самому нема чого.

1419. Давайте круту варить, бо рідкої ні з чого.

1420. Давали їсти й пити, та не було кому просити.

1421. Давали, та з кишені не виймали.

1422. Давали, та з рук не пускали.

1423. Давні пригоди боронять від шкоди.

1424. Давши слово — держись, не давши — кріпись.

1425. Дай Боже пити, та не впиватись; говорити, та не проговоритись.

1426. Дай дурневі макогона, то він і вікна поб'є.

1427. Дай дурню товкач, він і вікна поб'є.

1428. Дай панові покуштувати, а він і гамкне.

1429. Дай тобі, Боже, і з роси і з води.

1430. Дай тобі, Боже, спішно й охотно робити; щоб твої думки були повні, як криниця.

1431. Дай усякому ділу, як тій воді, відстоятися.

1432. Дай Боже і купити, і продати, і гроші додому принести

1433. Дай серцю волю — заведе в неволю.

1434. Дай, Боже, вам побитись, а нам подивитись.

1435. Дай, Боже, воювати – за чужими плечима.

1436. Дай, боже, гостя в дім, то і я нап'юсь при нім.

1437. Дай, Боже, воювати – за чужими плечима.

1438. Дайте води, бо так їсти хочеться, що ніде переночувати.

1439. Дайте мені та ще й моїм дітям!

1440. Далі положиш — ближче знайдеш.

1441. Далеко куцому до зайця.

1442. Далеко п'яному до Києва!

1443. Далеко та легко, а близько та слизько.

1444. Дали зілля од похмілля.

1445. Дали йому по московськи, аж ся лоб закурив.

1446. Дали ложку, як страви не стало.

1447. Даремно і чиряк не вискоче.

1448. Дарма верба, що груш нема! аби зеленіла.

1449. Дарма водиці з сухої криниці.

1450. Дарма, що кума бліда, аби пиріг спекла.

1451. Дарма, що малий, а й старого научить.

1452. Дармо з сухої криниці воду брати.

1453. Дарованим конем не їздити.

1454. Дарованому коневі в зуби не заглядай.

1455. Дарованому коневі в зуби не заглядають.

1456. Дасть Бог світ, дасть і совіт.

1457. Двi речi бувають труднi: мовчанка, коли потрiбно говорити i розмова, коли необхiдно мовчати.

1458. Дві баби й сорока — то вже ярмарок.

1459. Дві господині в хаті не дадуть ради кошеняті.

1460. Дві ночі веселився, а гріхів до Великодня.

1461. Двічі дає, хто вчасно дає.

1462. Двічі літо не бува.

1463. Двічі на рік літо не буває.

1464. Два брехуни одної правди не скажуть.

1465. Два когути, два дими, дві господині ніколи не погодяцця.

1466. Два коти в однім мішку не помиряцця.

1467. Два коти в одному мішку не помиряться,

1468. Два недужих сіли та й буханку з'їли.

1469. Два півні на одному смітнику не піють.

1470. Два рази гостям рад: раз, що приїхали, а раз, що від'їхали.

1471. Два хитрих мудрого не переважать.

1472. Два пани, а одні штани: котрий раніше встав, той ся і вбрав.

1473. Двоє третього не чекають,

1474. Двом богам ніколи не моляться.

1475. Де багато господинь, там хата неметена.

1476. Де багато крику, там мало правди.

1477. Де багато крику, там мало роботи.

1478. Де багато няньок, так дитя без голови.

1479. Де будуть шанувати, там і варто ночувати.

1480. Де будь, а свій кут не гудь.

1481. Де були родини, там будуть і хрестини.

1482. Де велика рада, там рідкий борщ (де довго радяцця, користі мало).

1483. Де верба, там і вода.

1484. Де вже нашому теляті та вовка піймати!

1485. Де ви родились такі? — Проти неба і землі!

1486. Де відвага, там і щастя.

1487. Де він, неклепаний!

1488. Де ворота криві, там собаки сварливі.

1489. Де вчені люди, там злиднів не буде.

1490. Де горить, там курить.

1491. Де горить, там курить.

1492. Де гроші говорять, там правда мовчить.

1493. Де гроші подіти — нема за що калитку купити.

1494. Де гроші судять, там право в кут.

1495. Де два б'юцця, третій не мішайсь.

1496. Де дві кухарки, там собакам празник.

1497. Де доньок сім, там і доля всім.

1498. Де їдять, там тіснись; де гроші лічать, там не пхайсь, а де б'ють, утікай.

1499. Де кисіль — там і сів, де пиріг, там і ліг, де блини, там і ми.

1500. Де коротко, там і рветься.

Прислів'я, приказки - Українські (частина перша)

30 Sep 07 12:06:19 GMT

1. ..

2.

3. вбережуся.

4. Очі-завидощі!

5. "Бов! Бов! — на московській брехні.

6. "Сідай, бабо, підвезу". "Нема часу – треба йти!"

7. "Що ваші дівчата роблять?" — "Шиють та співають" — "А мати?" — "Порють та плачуть".

8. "Щоб ти зозулі не чув"! (каже баба). "Мені і удод закує"! (відказує Москаль).

9. ... Аж волосся стало сторч.

10. Kоня кують, а жаба ногу тягне.

11. “Де живешь куличе?”
— “В болоті”
— “Там же погано!”
— “Я привик!”.

12. — ... ато з міста, та ще й (напр. Полтави), то й вірити не хочеться.

13. — Аби свіжа копійка!

14. — Відрізана скиба до хліба не пристане.

15. — Вовка таки до ліса тягне.

16. — Господи, за що ти мене караєш: чи я горілки не п'ю, чи я жінки не б'ю, чи я церкви не минаю, чи я в корчмі не буваю?

17. — Дай Боже нашому теляті, та вашого вовка з’їсти.

18. — Дивиться, як вовк на козу.

19. — Добра жінка дванадцять раз на день одурить, а як яка то й без числа.

20. — Е в коморі!... якби то в полі та на добрім коні — то б то йому було стидно!

21. — Жебрацької торби ніколи не наповниш.

22. — Жінки довге волося мають, а розум короткий.

23. — За вовка мовка, а вовк у хату.

24. — За лежнею ніколи посидіти.

25. — Колись таки діждемось сонця в віконце.

26. — Куй залізо, поки не застигло.

27. — Між вовками по вовчому і вий.

28. — Найшов — не радуйся, а загубиш — не плач.

29. — Не бий, не волочи — у горілці язик намочи, усю правду скаже.

30. — Не нагодуй його хлібом, не буде тобі ворог.

31. — Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш.

32. — Пани як дурні: що хотять, те й роблять.

33. — Переплив море, та й при березі утопився.

34. — Поки товстий схудне, то худий здохне.

35. — Пошли дурня, й сам будеш дурень.

36. — Скільки не живеш, а все дурнем вмреш.

37. — Склянного бога поцілувати.

38. — Ти йому хліба і солі, ще за пазуху дай,— а він камінь за плечима.

39. — Третьої клепки не достає.

40. — Хіба то переймеш, що по воді пливе!

41. — Хоч горохом об стіну, а він все своє.

42. — Хутко зачує кіт, де сало.

43. — Цигане, твого сина в коморі піймали!

44. — Через дурний розум ногам лихо.

45. — Чиє б гарчало, а чиє б і мовчало.

46. — Чоловіче схаменись! поглянь на свою душу, не запропащай її!

47. — Що ступить, то збреше.

48. — Як ти смутишся, то вороги тішаться.

49. — Яке їхало, таке здибало.

50. — Е, та погано ти танцюєш бабо! — Але зате довго!

51. — Які Ви дешеві; — Дорого тілько голова на в’язах! — ….а це не дорого.

52. — А скільки ти бабо піймала горобців?
— Оце синку тільки цього піймаю, то ще дев’ять зостанеться, щоб було десять!

53. — Сідай бабо підвезу тебе!
— Нема часу треба йти!

54. — Хто?
— Хтокало!

55. — Хто винен?
— Кума!
— Та же її в хаті нема?
— Так плахта її висить, — будемо її бити.

56. Є в глеку молоко, та голова не влізе.

57. Є в глечику молоко, та голова не влазить.

58. Є в глечику молоко, та голова не влізе.

59. Є два роди жiнок: мальованi i звичайнi.

60. Є ложка, та в мисці нема.

61. Є розум над розум.

62. Є сало, та не для кота!

63. Є сало, та не для кота. Є квас, та не для нас.

64. Є що попоїсти, та ніколи сісти.

65. Є, то минецця; чого нема, то обійдецця.

66. Єсть квас, та не для вас.

67. «А багато людей у церкві?" — "Людей, мамо, нема, тілько самі москалі, так що й голки не встромиш";

68. «Тату, лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль». (Пирятин).

69. Їв би кіт рибку, а в воду не хоче.

70. Їде, як тітка на свині.

71. Їде, як тітка на свині.

72. Їдеш — не їдеш, аби колеса крутилися.

73. Їдеш скоро — біду надибаєш, їдеш помалу — вона тебе надибає.

74. Їду, їду не свищу, а наїду — не срушу.

75. Їж борщ з грибами і держи язик за зубами.

76. Їж з голоду, а люби змолоду.

77. Їж, козо, лозу, коли сіна нема.

78. Їж, на живіт не зважай, аби шкура витримала.

79. Їж, що дають, а роби, що кажуть.

80. Їж, поки рот свіж, а як зав’яне — і муха не загляне.

81. Їжте, очі, хоч повилазьте: бачили, що купували.

82. Їздив ні з чим, привіз воза.

83. Їздили та возилися і за дуба зачепилися.

84. Їй так гарно, як свині під парасолькою.

85. Їй кажеш «овес», а вона каже «гречка».

86. Їла б кума, то ложки нема.

87. Їли – попотіли, робили – померзли.

88. Їли — попотіли, робили — померзли.

89. Їсть, аж за вуха не відтягнеш.

90. Їхав у ліс, а став біля шинку.

91. Їхав до Хоми, а потрапив до куми.

92. Їхав до Хоми, а потрапив до куми.

93. Їхала я, їхала і здибала Міхала.

94. Їхали ми, їхали додому, до хати, як приїхали – ні взяти, ні дати.

95. Їхали ми, їхали додому, до хати, як приїхали – ні взяти, ні дати.

96. Їхало помело: в гостях у віхтя було.

97. І будень, і неділя — все лінивому безділля.

98. І в курки норов є: не завжди яйця несе.

99. І в лиху годину не кидай дружину!

100. І в найдовшого дня є кінець.

101. І в небi була колись опозиція.

102. І в погоду часом грім ударяє.

103. І в старій грубі чорти палять.

104. І від солодких слів буває гірко.

105. І від солодких слів буває гірко.

106. І голуб до гороху туркоче.

107. І горщик з горщиком стрічається, як страва вариться.

108. І гриба знайти треба мати щастя.

109. І дурень кашу зварить, була б крупиця та водиця.

110. І з тобою, і без тебе хоч лягай у домовину: із тобою жить несила, а

111. І за морем люди б’ються з горем.

112. І за рідного батька правду кажи!

113. І за соломинку вхопиться, хто топиться.

114. І замерз, як пес, і голодний, як собака.

115. І замерз, як пес, і голодний, як собака.

116. І замужем не була, і без мужа не жила.

117. І злодіїв не було, і батька вкрадено.

118. І злодій просить бога, щоб украсти.

119. І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.(кузнец, сапожник, портной)

120. І кози ситі, і сіно ціле.

121. І колеса треба мастити, щоб легше котити.

122. І комашки мають подушки, а бідняк — у голові кулак.

123. І кума сором, і хліба жаль.

124. І лід іскру дасть, коли добре потерти.

125. І малі камінці роблять синці.

126. І малі камінці роблять синці.

127. І на вовка буває пригода.

128. І на сонці є плями.

129. І найкращою мітлою з хати злиднів не виметеш.

130. І найкращою мітлою з хати злиднів не виметеш.

131. І пани, й підпанки луску шкребуть.

132. І пастух вівцю б'є, що не туди йде.

133. І попи, і пани — одного поля бур'яни.

134. І риба б співала, якби голос мала.

135. І рогатий бугай колись телям був.

136. І сам не гам, і другому не дам!

137. І свиня б літала, та неба не бачить.

138. І свиня б літала, та неба не бачить.

139. І сила перед розумом никне.

140. І сокіл вище сонця не літає.

141. І сокіл вище сонця не літає.

142. І стіни мають вуха.

143. І так і сяк, а все не так.

144. І таке буває: сієм овес — ріпа виростає.

145. І тінь стала довшою, як запанів.

146. І хвоста нема у дворі.

147. І хліб пекти, й по телята йти, коли б мені, Господи, Василя знайти!

148. І холодно, і голодно, і додому далеко.

149. І ця сміється: щось веселе зїла.

150. І шитеє, і поротеє знає.

151. І я голий, і ти голий, і голого привели. А той голий підняв поли і по хаті ти-ли-ли.

152. І комар коня загризе, коли вовк поможе.

153. І злодія не було, а батька вкрадено!

154. І я колись під школою ночував!

155. І собака б ткав, якби хто нитки в'язав.

156. І сам не гам, і другому не дам.

157. І комар кобилу загризе, коли вовк поможе.

158. І так щодня — надійся на підкову, якщо нема коня.

159. І в Коломиї такі ж помиї.

160. І гадки немає!

161. І десятому закаже.

162. І дурень каші наварить, аби пшоно та сало.

163. І ладаном не викуриш.

164. І нашому Богу, і вашому.

165. І сам не їсть, і другому не дасть.

166. І чортові треба часом свічку запалити.

167. Іван, тримай гаман, Київ близько.

168. Іванку, не гайся. Робиш, не робиш — хитайся.

169. Іде Москаля так як трави.

170. Іде, наче пливе.

171. Іде, як за милу душу.

172. Іде, як корові сідло.

173. Ідеш на день — бери хліба на три дні.

174. Ідеш на день, а харчу бери на три дні.

175. Ідеш пішки, то на дідька тобі віжки.

176. Іду, іду не свіщу, а найду — не спущу.

177. Із своєї печі і дим не гіркий.

178. Із собою завжди с про що посперечатися...

179. Із сухими дровами і мокрі горять.

180. Із малого монастиря мала й милостиня.

181. Індик хоч не співає, та багато думає.

182. Інколи уколи сатирикiв бувають гостріші вiд уколiв лiкаря.

183. Інша рада гірш, як зрада.

184. Інший в ноги кланяється, та за п'яти кусає.

185. Іржа залізо їсть, а чоловіка — хвороба.

186. Іржа їсть залізо, а туга — серце.

187. Існують двi речi, на якi ми нiколи не є приготованi, а саме – близнята.

188. Істина відома: чоловік — на майдані, а жінка — вдома.

189. Ішов, ішов дорогою — та і в яму впав, любив, любив хорошую — та й плюгаву взяв.

190. Ішов, ішов дорогою — та і в яму впав, любив, любив хорошую — та й плюгаву взяв.

191. Іще той ся не вродив, щоби йому догодив.

192. їж, коза, лозу, коли сіна нема.

193. їсти мастак, а до роботи — ледак.

194. А ви часом — не з Брехунівки?

195. А воно буває, що й вівця вовка з'їдає.

196. А дзуски!

197. А зась!

198. А мені хоч з-під нігтя виколупай!

199. А не любиш — не цілуй!

200. А ні граєш, а ні заважаєш.

201. А ні до любові, а ні до життя.

202. А ні до сака, а ні до бовта.

203. А ні нам, а ні вам.

204. А ні свячена вода не поможе!

205. А це було на Покрову, після Петра, як цвіли віники.

206. А що ви мені? – Ні сіль, ні гречка!

207. А що піймав облизня!

208. А що то? – У горщечка голова заболіла.

209. А щоб йому випадком випало!

210. А щоб йому ні дна, ні покришки!

211. А щоб кури загребли!

212. А як би ти язик прикусив!

213. А в суботу на роботу — то хай іде мама, а в неділю на музики — то вже піду сама.

214. А, щоб тебе люди не знали!

215. Аби болото, а жаби будуть.

216. Аби болото, а чорти знайдуться.

217. Аби було корито, а свині будуть.

218. Аби голова на в'язах, а розум буде!

219. Аби голова на плечах, а розум — дарма.

220. Аби голова пройшла — хвіст дожене.

221. Аби день до вечора.

222. Аби день переднювати та ніч переночувати.

223. Аби дружна громада, то урожаю випросить.

224. Аби душа в тілі!

225. Аби здоров'я, а гріхи будуть.

226. Аби зуби, а хліб буде.

227. Аби зуби, то хліб буде.

228. Аби кінці з кінцями позводить.

229. Аби люде, а піп буде.

230. Аби мед, а мухи знайдуться.

231. Аби місяць на мене світив, а про зорі то й байдуже.

232. Аби озеро, а найдеться жаба, що буде роххати (крякати, кумкати).

233. Аби пшоно, каша буде.

234. Аби розум — щастя буде.

235. Аби руки і охота, буде зроблена робота.

236. Аби сіяв вчасно, то і вродить рясно.

237. Аби танцювати вмів, а робити — лихо з ним.

238. Аби хліб, а зуби знайдуться.

239. Аби цвіт, а ягідки будуть.

240. Аби шия — ярмо буде.

241. Аби хліб, а зуби будуть.

242. Або будемо на Русі, або пропадемо усі.

243. Або добути, або дома не бути.

244. Або дома не бути, або волі здобути.

245. Або зиск, або страта.

246. Або пан, або пропав.

247. Або полковник, або покойник.

248. Або рибку ззісти, або на дно сісти.

249. Або світи, або геть лети.

250. Або пан, або пропав!

251. Адам кисличку з’їв, а у нас оскома на зубах.

252. Аж гарчить, так на меншого кричить.

253. Аж до діброви чути ваші розмови.

254. Аж жижки дрижать.

255. Аж іскри посипались (з очей — так вдарили або вдарився).

256. Аж на небі чути, як мухи наші кашляють.

257. Аж на третій яр чути ваш базар.

258. Аж тоді стайню замикає, як коней уже немає.

259. Аж трясеться заміж, та ніхто не сватає.

260. Аж на небі чути, як мухи кашляють.

261. Аж трясеться заміж, та ніхто не сватає.

262. Аз — били мене раз; буки — набралися муки.

263. Аз, буки — бери граматку в руки.

264. Ані каменю не дадуть голови провалити.

265. Ані печі, ані лави, і на столі нема страви.

266. Ані пришити, ані прилатати.

267. Ангельский голосок, а чортова думка.

268. Андрею, не будьте свинею, коли вас люди величають.

269. Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.

270. Апетит з їдою прибуває.

271. Б'є, наче молотком по голові.

272. Б'ють не лежачого, а ледачого.

273. Б'ють Хому за Яремину вину.

274. Б'ють, а плакати не дають.

275. Бiда не каже "гай", але все "йой".

276. Бiда не каже "гай", але все "йой".

277. Бiди не треба шукати, злодй самi лiзуть до хати".

278. Бiди не треба шукати, злодй самi лiзуть до хати.

279. Біга, як Настя в конопельки.

280. Біга, як опарений.

281. Біда без дощу росте.

282. Біда біду бачить по сліду.

283. Біда біду тягне.

284. Біда кінно приїздить, а пішо відходить.

285. Біда на світі, коли нема правди!

286. Біда не спить, а по людях ходить.

287. Біда помучить і мудрості научить.

288. Біда учить, а пан мучить.

289. Біда біду знайде, коли й сонце зайде.

290. Біда, коли один в бороні, а десять в стороні.

291. Біди ні продати, ні проміняти — й грім біди не вб'є.

292. Бідкався Хома, що грошей нема, а з'явились гроші – не гляне в очі.

293. Бідна душа без гроша.

294. Бідний до всіх рідний.

295. Бідний до всіх рідний.

296. Бідний з праці аж рветься, а багатому черево дметься.

297. Бідний не той, у кого мало, а кому мало.

298. Бідний очима лупає, як багатий руками щупає.

299. Бідним і на тім світі на панів робить: пани будуть у котлі кипіть, а бідним дрова носить.

300. Бідному з багатим судиться — то краще в морі утопиться.

301. Бідному куди не кинь, то все догори діркою.

302. Бідному Савці нема спокою ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, на лавці січуть.

303. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці.

304. Бідному, куди не кинь, то все латкою наверх.

305. Бідняк гроші знайшов, та сховати ніде.

306. Бідняк робить, а багачеві родить.

307. Бідняки потіють, багачі з того жиріють.

308. Біду й не клич, вона сама залізе на піч.

309. Біжить, мов з шибениці зірвався.

310. Біжить, як Марфа з пиріжками на торг.

311. Бійка бійкою, а у Верхівці ярмарок у середу.

312. Бійся більше зради, як голодного вовка.

313. Бійся не мудрого ворога, а лихого приятеля.

314. Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.

315. Бійся не того, хто гарчить, а того, хто мовчить.

316. Бійся пса не того, що гавка, а того, що лащиться!

317. Білі руки роботи бояться.

318. Білі руки чужі труди люблять.

319. Білий, як смерть.

320. Білий, як стіна.

321. Білоручки — дармоїди та недоучки.

322. Білу ворону і свої заклюють.

323. Більш будеш знати, менш будеш спати.

324. Більше будеш знати, менше будеш спати.

325. Більше в нього розуму в п'яті, як у тебе в голові.

326. Більше дбай про те, що попереду жде.

327. Більше діла — менше слів.

328. Більше днів, як ковбас.

329. Більше житимеш — більше зможеш дізнатися.

330. Більше разу не вмреш.

331. Більше ремесла — більше злиднів.

332. Більше робити, а менше — говорити.

333. Більше узнаєш — щасливішим будеш.

334. Більшому більше й треба.

335. Біля вогню соломи не тримають.

336. Біля чого потрешся, того і сам наберешся.

337. Біс туди не доведе, куди баба доїде.

338. Біс чортові око не виколе.

339. Бісики пускає.

340. Баба бабі каже на вухо, а все село чує.

341. Баба без діда, як борщ без хліба.

342. Баба з воза — кобилі легше.

343. Баба з нехочу, ціле порося з’їла.

344. Баба знехотя ціле порося з'їла.

345. Баба питає про качку, а дід показує мантачку.

346. Баба сім літ похмелялася, та з похмілля і вмерла.

347. Баба з воза — кобилі легше!

348. Баба сім літ похмелялась та з похмілля і вмерла.

349. Баба сім літ похмелялась та з похмілля і вмерла.

350. Баба сім літ похмелялась та з похмілля і вмерла.

351. Баба сім літ похмелялась та з похмілля і вмерла.

352. Бабина гривня всім людям дивна.

353. Бабка від бабки, як від Києва до В'ятки.

354. Бабу гріє не кожух, бабу гріє теплий дух.

355. Бабу гріє не кожух, бабу гріє теплий дух.

356. Бабусі поталанило: дістала удвічі дешевше, ніж задарма.

357. Багаті будуть в нас столи, як взуєм пана в постоли.

358. Багатий не любить дати.

359. Багатий ходить до бідного літом, а бідний до багатого в зимі.

360. Багатий, як циган на блохи.

361. Багато вереску, а вовни мало.

362. Багато грому — мало дощу.

363. Багато два грибки в борщ.

364. Багато дива, аби стільки млива.

365. Багато дива, мало млива.

366. Багато диму — мало тепла.

367. Багато диму, та мало печені.

368. Багато знай, та ще питай.

369. Багато казати, та нічого слухати.

370. Багато крику, а шерсті мало.

371. Багато листя, до нього — ще б горіхів.

372. Багато на умі, та мало в коморі.

373. Багато няньок — дитина без носа.

374. Багато прях, та щось прядива не видно.

375. Багато шуму-гамору, а мало толку.

376. Багато ягід влітку — на сувору і холодну зиму.

377. Багато новин — гірких як полин.

378. Багато, як у полі проса.

379. Багатому життя, а бідному виття.

380. Багатому і під гору вода потече, а бідному в долині треба криницю копати.

381. Багатому й чорт яйця носить.

382. Багатому свято, а бідному діла багато.

383. Багатому щастя, а вбогому трясця.

384. Багатому й вітер колиску хитає, а бідному й нянька не хоче.

385. Багатство із собою в інший світ не забереш.

386. Багаття знизу розгоряється.

387. Багач не відає, як бідний обідає

388. Багач шукає бідного, а бідний — дурного.

389. Багач — як собака: на свому лежить, а хвіст перекинув на чуже.

390. Багач — як собака: на свому лежить, а хвіст перекинув на чуже.

391. Багач! Його сусіда чотирма волами оре!

392. Багачеві прибиль, а біднякові загибель.

393. Байдуже ракові, в якім горшку його варять.

394. Байдуже ракові,в якому його горщику зварять.

395. Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш.

396. Балачок до рахунку не беруть.

397. Баране, не мути воду волкові.

398. Бас гуде, скрипка грає, Іван мовчить, та все знає.

399. Батогом обуха не переб'єш.

400. Батько — рибалка, то й діти в воду дивляться.

401. Батькова дитина.

402. Батьковим розумом хвалися, коли й свій маєш.

403. Бач, який викрутень.

404. Бачив і горох, і сочевицю.

405. Бачили — невидальце з фуркальцем!

406. Бачили очі, що купували, а губи, що цілували.

407. Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте.

408. Бачили очі, що купували. — їжте (плаче) хоч повилазьте.

409. Бачить кіт сало, та сили мало.

410. Бачить корова, що на повітці солома.

411. Бачить лиска, звідкіль блиска.

412. Бачить око глибоко, а розум — ще глибше.

413. Бачить око, та зуб не йме.

414. Бачить під лісом, а не бачить під носом.

415. Бачить чуже під лісом, а не бачить свого під носом.

416. Бачу, що чорт москаля ніс у хижу.

417. Бджола мала, а й та працює.

418. Бджоли раді цвіту, люди – літу.

419. Без брата проживеш, а без сусіда — ні.

420. Без взаємності кохати — тільки час марнувати.

421. Без вірного друга — велика туга.

422. Без вітру і листя не ворушиться.

423. Без вітру море спить.

424. Без вола хата гола.

425. Без гною не буде врожай горою.

426. Без господаря двір плаче, без хазяйки — хата.

427. Без Гриця й вода не освятиться.

428. Без діла жить — тільки небо коптить.

429. Без діла сидіти, то можна одубіти.

430. Без діла слабіє сила.

431. Без діла слабіє сила.

432. Без здоров'я немає щастя.

433. Без кінця воду варить.

434. Без клина не всякого пенька розколеш.

435. Без клинка не розколеш пенька.

436. Без корівки голодно, без овечки холодно.

437. Без кривих і скрипучих дерев лісу не буває.

438. Без лихих рук і мурашник не заворушиться.

439. Без мила в душу лізе.

440. Без навчання нема пізнання.

441. Без наук — як без рук.

442. Без науки й часу не зготуєш і квасу.

443. Без нашого Гриця вода не освятиться.

444. Без ножа ріже.

445. Без обережності й мудрість беззахисна.

446. Без огню пече.

447. Без охоти не скоро йдуть до роботи.

448. Без охоти нема роботи.

449. Без пастуха вівці не отара.

450. Без початку нема кінця.

451. Без праці Не прожити й собаці.

452. Без приправи й паляниці не спечеш.

453. Без прочистки ліс вироджується.

454. Без ревнощів кохання не буває.

455. Без роботи день роком стає.

456. Без сокири не тесляр, без голки не кравець.

457. Без сокири по дрова ходять — один хмиз приносять.

458. Без терпіння немає вміння.

459. Без Тройці й дом не строїцця.

460. Без труда не виловиш і рибки із пруда.

461. Без труда нема плода.

462. Без трудів не їстимеш пирогів.

463. Без хазяїна двір, а без хазяйки хата плаче.

464. Без хліба — половина обіда.

465. Без язика і дзвін німий.

466. Бездонної бочки не наллєш.

467. Безрота злість, а поїдом їсть.

468. Бере вовк, та візьмуть і вовка.

469. Бере, як багатого за живіт.

470. Берег один раз обвалюється, чоловік багато разів помиляється.

471. Береженого Бог береже, а козака шабля.

472. Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже.

473. Береженого Бог береже.

474. Береженого Бог береже, а козака шабля.

475. Бережи вас, Боже, від тюрми, від суми та від лихої жінки.

476. Бережи одежу знова, а здоров'я змолоду.

477. Бережи, як зіницю ока.

478. Бережись підлесливого, а на ласкавого не здавайся.

479. Бери свої цяцьки, давай мої ляльки — і будемо в рощоті!

480. Берись дружно — не буде сутужно.

481. Беруть завидки на чужі пожитки.

482. Бесіди багато, а розуму — мало.

483. Бий верхнього, аби аж спідній почув (Бий дуже, хай тямлять).

484. Бий посуд — ярмарок скоро.

485. Бий посуд — ярмарок скоро.

486. Бий, жінко, ціле яйце в борщ: хай пан знає, як хлоп уживає.

487. Бийся в груди, лайся в мать.

488. Била Хима Явдокима по череву днищем!

489. Били, як сидорову козу.

490. Бита посуда дві небитих переживе.

491. Бита собака не боїцця палиці.

492. Битимуть-битимуть, та й перестануть.

493. Битому і різку покажи, то він боїцця.

494. Битому собаці кия не показуй.

495. Бить би, бить, та нікому.

496. Благослови, владико, дерти з бідного лико!

497. Близький сусід кращий від далекого брата.

498. Близько видать, а далеко дибать.

499. Близько лікоть, та не вкусиш.

500. Блискавка влучає у найвище дерево.

501. Блоха кусає, я за що, не знає.

502. Боїцця, як чорт ладану.

503. Боїцця, як чорт свяченої води.

504. Боїшся горобців — не сій проса.

505. Бов, бов, по московськи бреше.

506. Бовкнув, як дурень у воду.

507. Бовкнув, як камінь у воду.

508. Бовть, мов козел у воду.

509. Бог дав роботу, а чорт забрав охоту.

510. Бог дав свято, а чорт — гості.

511. Бог любе Тройцю любить, а четверту Богородицю, а п'ятий Спас.

512. Бог лякає мужика громом, чорт рогом, а піп знов богом.

513. Бог милостивий, але в човні нічого танцювати.

514. Бог не без милості, козак не без долі.

515. Бог те знає, а не ми грішні.

516. Бог то бог, та не будь і сам плох.

517. Бог тому дасть, хто рівно узяв.

518. Бог дав роботу, а чорт забрав охоту.

519. Бога не гніви, а чорта не дрочи.

520. Богом свідчиться, а чортові душу запродав.

521. Богу — слава, а попу — шмат сала.

522. Богу молись, та й чорта не забувай.

523. Богу молися, а чорта не гніви.

524. Богу не молись, а до берега гребись.

525. Бодай доброго сусіда мати та й своїм плугом орати.

526. Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий!

527. Бодай на вас добра година та грошей торбина, а до того дітвори сотні повтори.

528. Бодай ніхто товченого хліба не діждав їсти чи пекти.

529. Бодай так собаки сіно їли, як це правда.

530. Бодай тебе волами возили, а граблями волочили!

531. Боже поможи!

532. Боже поможи, а сам не лежи.

533. Боже ти мій, за що ти мене караєш? Чи я коли в церкву ходжу, чи я коли корчму мину?

534. Боже, борони мене від бридких жінок, а від гарненьких я й сам

535. Божевільний Марку, ходиш по ярмарку: ні купуєш, ні торгуєш, тільки робиш.

536. Болить бік дев'ятий рік, та не знаю, в якім саме місці.

537. Болотом бреде, а іншим дорогу показує.

538. Боржник весело бере, та сумно віддає.

539. Борися з труднощами працею й розумом, а з небезпекою — досвідом.

540. Борода велика, а дурний владика.

541. Борода виросла, та ума не винесла.

542. Борода не робить мудрим чоловіка.

543. Борода робить мудрим тільки цапа.

544. Борони мене, Боже, від приятеля мого, а від ворога сам оборонюся.

545. Борони мене, Боже, навіки від малої й сварливої жінки.

546. Борщ такий, що й ложку проковтнеш.

547. Борщ усьому голова.

548. Боятися вовка — в ліс не ходити.

549. Боятися збитку — не бачити прибутку.

550. Боятися збитку — не мати прибутку.

551. Брат мій, а хліб їж свій.

552. Брехали твого батька діти.

553. Брехали твого батька сини, та й ти з ними.

554. Брехати — не ціпом махати.

555. Брехач, як деркач: усе дирчить.

556. Брехень багато, а правда одна.

557. Брехливий сам себе обкрадає.

558. Брехливий чоловік — як вугілля: хоч не спалить, та очорнить.

559. Брехливу собаку дальше чути.

560. Брехні слухають, а брехунів б'ють.

561. Брехнею світ живе.

562. Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.

563. Брехня – як вугілля: як не обпече, то забруднить.

564. Брехня далеко не завезе.

565. Брехня і приятеля робить недругом.

566. Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох.

567. Брехня тільки доти стоїть, доки правда не прийде.

568. Брехня у вічі шовком стелиться, а позаочі гадюкою сичить.

569. Брехня часта, але пуста, а правда гірка, зате — як квітка.

570. Брехня — не птаха: не втомиться літати.

571. Брехня, аж услід курить.

572. Брехнями хліба не їсти.

573. Брехун бреше, а дурень віру йме.

574. Брехун на всі заставки.

575. Брехун раз на рік правду скаже, та й то кається.

576. Бреше — і не заїкається.

577. Бреше — і оком не моргне.

578. Бреше — як шовком шиє.

579. Бреше тай дивиться, хочби очі заплющив.

580. Бреше, як гребінцем чеше.

581. Бреше, як дише.

582. Бреше, як піп у церкві.

583. Бреше, як собака.

584. Бреше, як шовком шиє.

585. Був би ангел, якби не роги.

586. Був би послом, якби не був ослом.

587. Був би початок, а кінець якийсь та буде.

588. Був дід — був хліб, а нема діда — нема й хліба.

589. Був колись горіх, та звівся на сміх.

590. Був колись господар, а тепер бовкуном їздить.

591. Був на коні і під конем.

592. Був такий чесний, що навiть з хабаря давав здачi.

593. Був у бувалицях, знає, що кий, що палиця.

594. Був у Римі та й папи не бачив.

595. Був кінь, та з'їздився.

596. Був, не стало — мов язиком злизало.

597. Буває велика людина на дрібні справи.

598. Буває март за всі місяці варт.

599. Буває, що й корова літає.

600. Буває, що й теля вовка хапає.

Прислів'я, приказки - Кохання

30 Sep 07 11:56:28 GMT

1. І я колись леґінь був.

2. Біда навчить розуму.

3. Без бритви бритваний.

4. Вона чула дзвін, лем не знала де він. Кого треба замалу бити, нигда з того порядний чоловік не буде.

5. Говори Грицю Богородицю, а я буду Отченаш.

6. Гризуться, як пси на голій кістці.

7. Де челядь не збісна, там хижа не тісна.

8. Доста в мене своєї біди на мою бідну голову.

9. Живе спокійно, як у Бога в пазусі.

10. Живуть, як пес із кішкою.

11. Коби здоров'я було, а гріхи були й будуть.

12. Коби свадьба, а сорочка буде. (Приповідка за бідного жениха).

13. Кум кумі до душі.

14. Мої очі круглі, кого видять, того люблять.

15. Ніж не в дитинські руки належить.

16. На старість чоловік уже переходить на дітинський розум.

17. Най буде і кривий — аби милий.

18. Най буде хижа і з патича — аби своя.

19. Не бери в рот нараз, бо вдавишся.

20. Не той леґінь, що б’є, а той, що (удар) удержить.

21. Пізно дідові до школи йти.

22. Пересолила кашу без солі.

23. Сама пересолила — сама най їсть.

24. Своя біда гірше болить, як чужа.

25. Старий уже лише на суєту.

26. Такий, що з пекла колодицю зняв би.

27. Треба ‘го мені, як чорта на небо.

28. У доброго мужа жона, як ружа, а в лихого раба, жона, як жаба.

29. У жони довге волосся, а куртий (короткий) розум.

30. Хвали ня роте, бо роздеру тя.

31. Хочу такого чоловіка мати, аби й до Бога й до людей.

32. Чуже все смачніше.

33. Чужою бідою голова не болить — самолюба.

34. Що мож самому, то не лишай другому.

35. Язикату жону б’є її рот, а не чоловік.

36. Яку собі ружу урвеш, таку будеш пахати (нюхати).

Прислів'я, приказки - Караїмські прислів’я

30 Sep 07 11:55:07 GMT

1. — Хай буде ціла твоя голова! — говорять людині в траурі.
— Хай будуть здорові друзі! — відповідає вона.
Караїмське

2. І дурень запряже коня, а розумний запряг вітер.
Караїмське

3. І в голуба серце (мужність) є.
Караїмське

4. Ані віри, ані довіри — тим хто тебе розлучив зі мною.
Караїмське

5. Багато знати — багато помилятися.
Караїмське

6. Бережися втрати розуму, згубних заздрощів, а особливо — сліпоти.
Караїмське

7. Боже, від бід боронь, яких завдають жінки, вода і вогонь.
Караїмське

8. Буває, бистроногий віслюк жвавіший від коня.
Караїмське

9. Будь дужим, вір у свою міць!
Караїмське

10. В негоду коси, в погоду неси.
Караїмське

11. Вівця, здихаючи, обіймає, палицю чабана.
Караїмське

12. Від очей далеко — від серця далеко.
Караїмське

13. Відкрий сам очі, а ні — то я їх тобі відкрию.
Караїмське

14. Він пройшов крізь обруч долі.
Караїмське

15. Віслюка вантаж прикрашає.
Караїмське

16. Вдень рук не покладай, вночі — відпочивай.
День для справ, ніч для снів.
Караїмське

17. Виявляється, що корабель вітрила рятують.
Караїмське

18. Вовче, вовче, ходи по стопах матері й батька.
Караїмське

19. Всяке у житті буває, бо таку вже назву має.
Все ж бо з назви випливає.
Караїмське

20. Всяку троянду нюхають у свій час.
Караїмське
21. Гадюка, яка мене не чіпає, нехай живе тисячу літ.
Караїмське

22. Гаси вогонь водою, а нещастя — дружбою.
Караїмське

23. Годуй ворону, щоб очі виклювала.
Караїмське

24. Гороху, гороху, вчи батька потроху.
Караїмське

25. Грамотний у світі, як троянда, розквітає,
Неграмотний, як бик чи осел, на світі проживає.
Караїмське

26. Дари Бога — незліченні.
Караїмське

27. Два канатоходці на одному канаті не станцюють.
Караїмське

28. День по дню нещадно б'є — старість все псує.
Караїмське

29. До великого багатства треба великої скромності.
Караїмське

30. Добра мати — доччина честь.
Караїмське

31. Добро у скрині, мавпа в ліжку.
Караїмське Від нас невістка утече, в розпусті все перетовче.

32. Доброчинець — добро знайде, злочинець — зло.
Караїмське

33. Доки розбагатієш, янгол смерті торкнеться твоєї душі.
Караїмське

34. Дорога на небо починається з землі.
Караїмське

35. Друг дивиться на голову, а ворог — на ноги.
Караїмське

36. Дурний помилиться — розумний виправить,
Розумний помилиться — нікому виправити.
Караїмське

37. Жінки — оселі будівничі, вони ж — і руйначі одвічні.
Караїмське

38. З левом будь левом, з ягням — ягням, але з віслюком не будь віслюком.
Караїмське

39. З коня зіскочив, а з сідла — не хоче.
Караїмське

40. З вірою в Бога не житимеш вбого.
Караїмське

41. Зібрався в путь — щасливої дороги, нехай не заважають пусті перестороги.
Караїмське

42. За приходом обов'язково настає відхід.
Караїмське

43. За вогником заскочив,
А шістдесят промов наврочив.
Караїмське

44. За правдиве слово можна пожертвувати душею.
Караїмське

45. Забрала смерть шайтана — і злочинів не стало.
Караїмське

46. Зажерливий багатій бідніший від жебрака.
Караїмське

47. Занадто прудка дівка заміж не вийде, а вийде — щастя не матиме.
Караїмське

48. Запізніле каяття нічого не варте.
Караїмське

49. Заради грошей не віддавай свого серця ганебному полум'ю.
Караїмське

50. Злидні — сорочка із вогню: хвала тому, хто знає, як її вдягнути.
Караїмське

51. Знання краще від скарбу.
Караїмське

52. Зробити глечика може кожен,
А прикрасити не кожен спроможен.
Караїмське

53. Кожен, хто робить тільки для себе, замкнеться сам у собі.
Караїмське

54. Коня й дружини не давай нікому.
Караїмське

55. Кохану свою кохай, на інших не зазіхай.
Караїмське

56. Краса — це лихо,
Потворність — золота фортеця.
Караїмське

57. Краще мати щастя завбільшки з вівсяне зернятко, аніж повну скриню посагу.
Караїмське

58. Крок ступив — шлях відкрив. Крок лиш став — шлях почав.
Караїмське

59. Листок шовковиці терпінням на шовк перетворюють.
Караїмське

60. Лом і огірка не зрушить з місця,
А розум і фортецю завалить.
Караїмське

61. Люби того, хто любить тебе, навіть коли він землею стане,
Не люби того, хто не любить тебе, навіть — єгипетського султана.
Караїмське

62. Мертвий баран не боїться вовка.
Караїмське

63. Ніж таємницю продати чужинцю, краще самому лягти у землицю.
Караїмське

64. На коня скочив, а на сідло не хоче.
Караїмське

65. На розмови скорий, на роботу хворий.
Караїмське

66. Навіть дружина може бути спільною, а кінь — ніколи.
Караїмське

67. Не майно примножуй, а гідність.
Караїмське

68. Не слухай наклепів, не передавай, і не народжуй наклепів сам.
Караїмське

69. Не будь сокирою: все мені та й мені, Не будь рубанком: все тобі та й тобі, А будь пилою: і мені, й тобі.
Караїмське

70. Не вір зимовому теплу, ніжності повії, слову шахрая.
Караїмське

71. Не пишайся своєю силою, не сподівайся на своє майно.
Караїмське

72. Не бійся ворогів — бійся лихих часів.
Караїмське

73. Не заносься, милий, не заносься, і над царем є Бог.
Караїмське

74. Не помиляється тільки Бог.
Караїмське

75. Не питай у того, хто їде до Мекки, а питай у того, хто повернувся.
Караїмське

76. Не лякайтесь козака приходу, не спішіть з сокирою виходить.
Караїмське

77. Немає в стайні кобили — в буран не матимеш сили.
Караїмське

78. Нехай людина говорить, але не доносить.
Караїмське

79. Нехай Бог краще душу візьме, аніж розум.
Караїмське

80. О, опукла небесна сферо, кого змусиш грати на барабані, кого — веселитися, кого — диню їсти, а кого — обручатися.
Караїмське
81. Образити легко й одним словом, а прихилити до себе — і ста замало.
Караїмське

82. Око є — світла нема.
Караїмське

83. Перо гостріше від меча.
Караїмське

84. Пилинка товченої кави — безмежно мала.
Караїмське

85. По милостиню руку простягну, тому, хто знає мені ціну.
Караїмське

86. Померти б і воскреснути мені, щоб знати, де мій друг, де — ні.
Караїмське

87. Прийшла шана, намагайся себе обмежувати.
Караїмське

88. Пряма стріла летить у далину, а лук кривий лишається в руці!
Караїмське

89. Рабами не народжуються в нас, нащадки не купуються у нас.
Караїмське

90. Раніше за тих, хто плаче, гинуть розчавлені вщент.
Караїмське

91. Рештки обмолоту віддай дервішам.
Караїмське

92. Роби те, що говорить рабе, але не роби того, що він робить.
Караїмське

93. Розлука гірша за смерть.
Караїмське

94. Розумний ворог кращий за дурного друга.
Караїмське

95. Світ, як сходи: хто спускається, а хто підіймається.
Караїмське

96. Святий із святим любить рахуватися.
Караїмське

97. Сила псує гру.
Караїмське

98. Силу вогню казан знає.
Караїмське

99. Сирота не виросте, а вистраждається, сирота не помре, а зістраждається.
Караїмське

100. Скільки б лисиця не втікала, на фініші — лавка хутровика.
Караїмське
101. Смерть — золота ковдра.
Караїмське

102. Сон сни викликає, сон у лахміття одягає.
Караїмське

103. Сон це висушує сльози, але горя людини не висушить.
Караїмське

104. Сонце брудом не замажеш.
Караїмське

105. Спалахнуло серце — голови нема,
Охололо серце — а де ж голова?
Караїмське

106. Срібло в руці краще від золота в небі.
Караїмське

107. Старий вовк — посміховисько для собаки.
Караїмське

108. Страшний сон — на добро.
Караїмське

109. Суп із пшона — як дружба тещина.
Караїмське

110. Сьогоднішнє курча краще від завтрашньої курки.
Караїмське

111. Творець правди знайде правду.
Караїмське

112. Те, що на твоєму тілі, змиє вода.
Караїмське

113. Текуча вода свій шлях знайде.
Караїмське

114. Тисяча золотих — мишачій норі (безцінна навіть найменша можливість порятунку).
Караїмське

115. Того, хто працює, — сад зустрічає, хто ледарює — той пустку має.
Караїмське

116. Той нерозумний, хто за рахунок людей харч має:
Богу відомо, хто заробляє, а хто проїдає.
Караїмське

117. Той, хто підносить себе до небес, упаде на землю.
Караїмське

118. Тямущому і шкіра від голови тварини — на користь,
Безголовому — і сто тисяч карбованців не на користь.
Караїмське

119. У всякої речі є своя міра.
Караїмське

120. Хай будуть очі Ваші ясними!
Караїмське
121. Хай Бог ощасливить краще на схилі, аніж на початку віку.
Караїмське

122. Хай буде осквернена могила того, хто зважився на викрадення дитини.
Караїмське

123. Хату спочатку зсередини білять, а тоді вже знадвору.
Караїмське

124. Хворій голові хустка не допоможе.
Караїмське

125. Хто не може води, щоб напитись, знайти,
Мосту той не знайде над водою пройти.
Караїмське

126. Частуючи друга, не забудь кинути кістку його собаці.
Караїмське

127. Чи буде порятунок тим, хто кинув, хто споневажив огнище родинне?
Караїмське

128. Що даси своєю рукою, те й піде з тобою.
Караїмське

129. Що судилося людині бачити, те вона й побачить.
Караїмське

130. Щоб помститися блосі, ковдру не спалюють.
Караїмське

131. Як перли і лал — слова мудреця,
А болю додасть лиш слово глупця.
Караїмське

132. Як слава людська не росте, і скільки вона не значить, всі дії людські й діла лиш камінь один означить.
Караїмське

133. Як змія над криницею, твої брови стоять дугою:

134. Якби добра чекали від добра, то ніж не перетнув би виї чорного вола.
Караїмське

135. Якби рідні твої були б навіть свині,
Ти щодня їх мусиш погладжувати по спині.
Караїмське

136. Який рік — така й гадюка.
Караїмське

137. Який би багатий ти не був, усе залишиться тут.
Караїмське

138. Якщо корінь старіє в землі, то й пеньок його залишається в землі!
Караїмське

139. Якщо спочатку нічого не було, то й потім не буде.
Караїмське

140. Якщо в брехуна загориться хата, не повірять.
Караїмське

141. Якщо світ буде сліпим, то й ти одне око тримай зав'язаним.
Караїмське

142. Якщо в же й дуже мерзнути, так замерзати з метою.
Караїмське

143. Якщо мати — змія, то й дочка — не моя.
Караїмське

144. Якщо в кожного собаку ти кидатимеш камінь, то вартість каміння досягне тисячі золотих.
Караїмське

145. Якщо віслюка прив'язати поряд з конем, то й кінь віслюком стане.
Караїмське

146. Якщо дружиш з людиною, дружи і з її недоліками.
Караїмське

147. Якщо був людиною — то ім'я лишиться,

148. Якщо душа заплаче, то й зі сліпого ока сльози потечуть.
Караїмське

149. Якщо доба не для тебе, пристосуйся до неї сам.
Караїмське

150. якщо був твариною — тільки труп лишиться.
Караїмське