Прислів'я, приказки - Українські (частина перша)

1. ..


2.


3. вбережуся.


4. Очі-завидощі!


5. "Бов! Бов! — на московській брехні.


6. "Сідай, бабо, підвезу". "Нема часу – треба йти!"


7. "Що ваші дівчата роблять?" — "Шиють та співають" — "А мати?" — "Порють та плачуть".


8. "Щоб ти зозулі не чув"! (каже баба). "Мені і удод закує"! (відказує Москаль).


9. ... Аж волосся стало сторч.


10. Kоня кують, а жаба ногу тягне.


11. “Де живешь куличе?”
— “В болоті”
— “Там же погано!”
— “Я привик!”.


12. — ... ато з міста, та ще й (напр. Полтави), то й вірити не хочеться.


13. — Аби свіжа копійка!


14. — Відрізана скиба до хліба не пристане.


15. — Вовка таки до ліса тягне.


16. — Господи, за що ти мене караєш: чи я горілки не п'ю, чи я жінки не б'ю, чи я церкви не минаю, чи я в корчмі не буваю?


17. — Дай Боже нашому теляті, та вашого вовка з’їсти.


18. — Дивиться, як вовк на козу.


19. — Добра жінка дванадцять раз на день одурить, а як яка то й без числа.


20. — Е в коморі!... якби то в полі та на добрім коні — то б то йому було стидно!


21. — Жебрацької торби ніколи не наповниш.


22. — Жінки довге волося мають, а розум короткий.


23. — За вовка мовка, а вовк у хату.


24. — За лежнею ніколи посидіти.


25. — Колись таки діждемось сонця в віконце.


26. — Куй залізо, поки не застигло.


27. — Між вовками по вовчому і вий.


28. — Найшов — не радуйся, а загубиш — не плач.


29. — Не бий, не волочи — у горілці язик намочи, усю правду скаже.


30. — Не нагодуй його хлібом, не буде тобі ворог.


31. — Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш.


32. — Пани як дурні: що хотять, те й роблять.


33. — Переплив море, та й при березі утопився.


34. — Поки товстий схудне, то худий здохне.


35. — Пошли дурня, й сам будеш дурень.


36. — Скільки не живеш, а все дурнем вмреш.


37. — Склянного бога поцілувати.


38. — Ти йому хліба і солі, ще за пазуху дай,— а він камінь за плечима.


39. — Третьої клепки не достає.


40. — Хіба то переймеш, що по воді пливе!


41. — Хоч горохом об стіну, а він все своє.


42. — Хутко зачує кіт, де сало.


43. — Цигане, твого сина в коморі піймали!


44. — Через дурний розум ногам лихо.


45. — Чиє б гарчало, а чиє б і мовчало.


46. — Чоловіче схаменись! поглянь на свою душу, не запропащай її!


47. — Що ступить, то збреше.


48. — Як ти смутишся, то вороги тішаться.


49. — Яке їхало, таке здибало.


50. — Е, та погано ти танцюєш бабо! — Але зате довго!


51. — Які Ви дешеві; — Дорого тілько голова на в’язах! — ….а це не дорого.


52. — А скільки ти бабо піймала горобців?
— Оце синку тільки цього піймаю, то ще дев’ять зостанеться, щоб було десять!


53. — Сідай бабо підвезу тебе!
— Нема часу треба йти!


54. — Хто?
— Хтокало!


55. — Хто винен?
— Кума!
— Та же її в хаті нема?
— Так плахта її висить, — будемо її бити.


56. Є в глеку молоко, та голова не влізе.


57. Є в глечику молоко, та голова не влазить.


58. Є в глечику молоко, та голова не влізе.


59. Є два роди жiнок: мальованi i звичайнi.


60. Є ложка, та в мисці нема.


61. Є розум над розум.


62. Є сало, та не для кота!


63. Є сало, та не для кота. Є квас, та не для нас.


64. Є що попоїсти, та ніколи сісти.


65. Є, то минецця; чого нема, то обійдецця.


66. Єсть квас, та не для вас.


67. «А багато людей у церкві?" — "Людей, мамо, нема, тілько самі москалі, так що й голки не встромиш";


68. «Тату, лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль». (Пирятин).


69. Їв би кіт рибку, а в воду не хоче.


70. Їде, як тітка на свині.


71. Їде, як тітка на свині.


72. Їдеш — не їдеш, аби колеса крутилися.


73. Їдеш скоро — біду надибаєш, їдеш помалу — вона тебе надибає.


74. Їду, їду не свищу, а наїду — не срушу.


75. Їж борщ з грибами і держи язик за зубами.


76. Їж з голоду, а люби змолоду.


77. Їж, козо, лозу, коли сіна нема.


78. Їж, на живіт не зважай, аби шкура витримала.


79. Їж, що дають, а роби, що кажуть.


80. Їж, поки рот свіж, а як зав’яне — і муха не загляне.


81. Їжте, очі, хоч повилазьте: бачили, що купували.


82. Їздив ні з чим, привіз воза.


83. Їздили та возилися і за дуба зачепилися.


84. Їй так гарно, як свині під парасолькою.


85. Їй кажеш «овес», а вона каже «гречка».


86. Їла б кума, то ложки нема.


87. Їли – попотіли, робили – померзли.


88. Їли — попотіли, робили — померзли.


89. Їсть, аж за вуха не відтягнеш.


90. Їхав у ліс, а став біля шинку.


91. Їхав до Хоми, а потрапив до куми.


92. Їхав до Хоми, а потрапив до куми.


93. Їхала я, їхала і здибала Міхала.


94. Їхали ми, їхали додому, до хати, як приїхали – ні взяти, ні дати.


95. Їхали ми, їхали додому, до хати, як приїхали – ні взяти, ні дати.


96. Їхало помело: в гостях у віхтя було.


97. І будень, і неділя — все лінивому безділля.


98. І в курки норов є: не завжди яйця несе.


99. І в лиху годину не кидай дружину!


100. І в найдовшого дня є кінець.



101. І в небi була колись опозиція.


102. І в погоду часом грім ударяє.


103. І в старій грубі чорти палять.


104. І від солодких слів буває гірко.


105. І від солодких слів буває гірко.


106. І голуб до гороху туркоче.


107. І горщик з горщиком стрічається, як страва вариться.


108. І гриба знайти треба мати щастя.


109. І дурень кашу зварить, була б крупиця та водиця.


110. І з тобою, і без тебе хоч лягай у домовину: із тобою жить несила, а


111. І за морем люди б’ються з горем.


112. І за рідного батька правду кажи!


113. І за соломинку вхопиться, хто топиться.


114. І замерз, як пес, і голодний, як собака.


115. І замерз, як пес, і голодний, як собака.


116. І замужем не була, і без мужа не жила.


117. І злодіїв не було, і батька вкрадено.


118. І злодій просить бога, щоб украсти.


119. І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.(кузнец, сапожник, портной)


120. І кози ситі, і сіно ціле.


121. І колеса треба мастити, щоб легше котити.


122. І комашки мають подушки, а бідняк — у голові кулак.


123. І кума сором, і хліба жаль.


124. І лід іскру дасть, коли добре потерти.


125. І малі камінці роблять синці.


126. І малі камінці роблять синці.


127. І на вовка буває пригода.


128. І на сонці є плями.


129. І найкращою мітлою з хати злиднів не виметеш.


130. І найкращою мітлою з хати злиднів не виметеш.


131. І пани, й підпанки луску шкребуть.


132. І пастух вівцю б'є, що не туди йде.


133. І попи, і пани — одного поля бур'яни.


134. І риба б співала, якби голос мала.


135. І рогатий бугай колись телям був.


136. І сам не гам, і другому не дам!


137. І свиня б літала, та неба не бачить.


138. І свиня б літала, та неба не бачить.


139. І сила перед розумом никне.


140. І сокіл вище сонця не літає.



141. І сокіл вище сонця не літає.


142. І стіни мають вуха.


143. І так і сяк, а все не так.


144. І таке буває: сієм овес — ріпа виростає.


145. І тінь стала довшою, як запанів.


146. І хвоста нема у дворі.


147. І хліб пекти, й по телята йти, коли б мені, Господи, Василя знайти!


148. І холодно, і голодно, і додому далеко.


149. І ця сміється: щось веселе зїла.


150. І шитеє, і поротеє знає.


151. І я голий, і ти голий, і голого привели. А той голий підняв поли і по хаті ти-ли-ли.


152. І комар коня загризе, коли вовк поможе.


153. І злодія не було, а батька вкрадено!


154. І я колись під школою ночував!


155. І собака б ткав, якби хто нитки в'язав.


156. І сам не гам, і другому не дам.


157. І комар кобилу загризе, коли вовк поможе.


158. І так щодня — надійся на підкову, якщо нема коня.


159. І в Коломиї такі ж помиї.


160. І гадки немає!


161. І десятому закаже.


162. І дурень каші наварить, аби пшоно та сало.


163. І ладаном не викуриш.


164. І нашому Богу, і вашому.


165. І сам не їсть, і другому не дасть.


166. І чортові треба часом свічку запалити.


167. Іван, тримай гаман, Київ близько.


168. Іванку, не гайся. Робиш, не робиш — хитайся.


169. Іде Москаля так як трави.


170. Іде, наче пливе.


171. Іде, як за милу душу.


172. Іде, як корові сідло.


173. Ідеш на день — бери хліба на три дні.


174. Ідеш на день, а харчу бери на три дні.


175. Ідеш пішки, то на дідька тобі віжки.


176. Іду, іду не свіщу, а найду — не спущу.


177. Із своєї печі і дим не гіркий.


178. Із собою завжди с про що посперечатися...


179. Із сухими дровами і мокрі горять.


180. Із малого монастиря мала й милостиня.


181. Індик хоч не співає, та багато думає.


182. Інколи уколи сатирикiв бувають гостріші вiд уколiв лiкаря.


183. Інша рада гірш, як зрада.


184. Інший в ноги кланяється, та за п'яти кусає.


185. Іржа залізо їсть, а чоловіка — хвороба.


186. Іржа їсть залізо, а туга — серце.


187. Існують двi речi, на якi ми нiколи не є приготованi, а саме – близнята.


188. Істина відома: чоловік — на майдані, а жінка — вдома.


189. Ішов, ішов дорогою — та і в яму впав, любив, любив хорошую — та й плюгаву взяв.


190. Ішов, ішов дорогою — та і в яму впав, любив, любив хорошую — та й плюгаву взяв.


191. Іще той ся не вродив, щоби йому догодив.


192. їж, коза, лозу, коли сіна нема.


193. їсти мастак, а до роботи — ледак.


194. А ви часом — не з Брехунівки?


195. А воно буває, що й вівця вовка з'їдає.


196. А дзуски!


197. А зась!


198. А мені хоч з-під нігтя виколупай!


199. А не любиш — не цілуй!


200. А ні граєш, а ні заважаєш.


201. А ні до любові, а ні до життя.


202. А ні до сака, а ні до бовта.


203. А ні нам, а ні вам.


204. А ні свячена вода не поможе!


205. А це було на Покрову, після Петра, як цвіли віники.


206. А що ви мені? – Ні сіль, ні гречка!


207. А що піймав облизня!


208. А що то? – У горщечка голова заболіла.


209. А щоб йому випадком випало!


210. А щоб йому ні дна, ні покришки!


211. А щоб кури загребли!


212. А як би ти язик прикусив!


213. А в суботу на роботу — то хай іде мама, а в неділю на музики — то вже піду сама.


214. А, щоб тебе люди не знали!


215. Аби болото, а жаби будуть.


216. Аби болото, а чорти знайдуться.


217. Аби було корито, а свині будуть.


218. Аби голова на в'язах, а розум буде!


219. Аби голова на плечах, а розум — дарма.


220. Аби голова пройшла — хвіст дожене.


221. Аби день до вечора.


222. Аби день переднювати та ніч переночувати.


223. Аби дружна громада, то урожаю випросить.


224. Аби душа в тілі!


225. Аби здоров'я, а гріхи будуть.


226. Аби зуби, а хліб буде.


227. Аби зуби, то хліб буде.


228. Аби кінці з кінцями позводить.


229. Аби люде, а піп буде.


230. Аби мед, а мухи знайдуться.


231. Аби місяць на мене світив, а про зорі то й байдуже.


232. Аби озеро, а найдеться жаба, що буде роххати (крякати, кумкати).


233. Аби пшоно, каша буде.


234. Аби розум — щастя буде.


235. Аби руки і охота, буде зроблена робота.


236. Аби сіяв вчасно, то і вродить рясно.


237. Аби танцювати вмів, а робити — лихо з ним.


238. Аби хліб, а зуби знайдуться.


239. Аби цвіт, а ягідки будуть.


240. Аби шия — ярмо буде.


241. Аби хліб, а зуби будуть.


242. Або будемо на Русі, або пропадемо усі.


243. Або добути, або дома не бути.


244. Або дома не бути, або волі здобути.


245. Або зиск, або страта.


246. Або пан, або пропав.


247. Або полковник, або покойник.


248. Або рибку ззісти, або на дно сісти.


249. Або світи, або геть лети.


250. Або пан, або пропав!


251. Адам кисличку з’їв, а у нас оскома на зубах.


252. Аж гарчить, так на меншого кричить.


253. Аж до діброви чути ваші розмови.


254. Аж жижки дрижать.


255. Аж іскри посипались (з очей — так вдарили або вдарився).


256. Аж на небі чути, як мухи наші кашляють.


257. Аж на третій яр чути ваш базар.


258. Аж тоді стайню замикає, як коней уже немає.


259. Аж трясеться заміж, та ніхто не сватає.


260. Аж на небі чути, як мухи кашляють.



261. Аж трясеться заміж, та ніхто не сватає.


262. Аз — били мене раз; буки — набралися муки.


263. Аз, буки — бери граматку в руки.


264. Ані каменю не дадуть голови провалити.


265. Ані печі, ані лави, і на столі нема страви.


266. Ані пришити, ані прилатати.


267. Ангельский голосок, а чортова думка.


268. Андрею, не будьте свинею, коли вас люди величають.


269. Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.


270. Апетит з їдою прибуває.


271. Б'є, наче молотком по голові.


272. Б'ють не лежачого, а ледачого.


273. Б'ють Хому за Яремину вину.


274. Б'ють, а плакати не дають.


275. Бiда не каже "гай", але все "йой".


276. Бiда не каже "гай", але все "йой".


277. Бiди не треба шукати, злодй самi лiзуть до хати".


278. Бiди не треба шукати, злодй самi лiзуть до хати.


279. Біга, як Настя в конопельки.


280. Біга, як опарений.


281. Біда без дощу росте.


282. Біда біду бачить по сліду.


283. Біда біду тягне.


284. Біда кінно приїздить, а пішо відходить.


285. Біда на світі, коли нема правди!


286. Біда не спить, а по людях ходить.


287. Біда помучить і мудрості научить.


288. Біда учить, а пан мучить.


289. Біда біду знайде, коли й сонце зайде.


290. Біда, коли один в бороні, а десять в стороні.


291. Біди ні продати, ні проміняти — й грім біди не вб'є.


292. Бідкався Хома, що грошей нема, а з'явились гроші – не гляне в очі.


293. Бідна душа без гроша.


294. Бідний до всіх рідний.


295. Бідний до всіх рідний.


296. Бідний з праці аж рветься, а багатому черево дметься.


297. Бідний не той, у кого мало, а кому мало.


298. Бідний очима лупає, як багатий руками щупає.


299. Бідним і на тім світі на панів робить: пани будуть у котлі кипіть, а бідним дрова носить.


300. Бідному з багатим судиться — то краще в морі утопиться.



301. Бідному куди не кинь, то все догори діркою.


302. Бідному Савці нема спокою ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, на лавці січуть.


303. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці.


304. Бідному, куди не кинь, то все латкою наверх.


305. Бідняк гроші знайшов, та сховати ніде.


306. Бідняк робить, а багачеві родить.


307. Бідняки потіють, багачі з того жиріють.


308. Біду й не клич, вона сама залізе на піч.


309. Біжить, мов з шибениці зірвався.


310. Біжить, як Марфа з пиріжками на торг.


311. Бійка бійкою, а у Верхівці ярмарок у середу.


312. Бійся більше зради, як голодного вовка.


313. Бійся не мудрого ворога, а лихого приятеля.


314. Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.


315. Бійся не того, хто гарчить, а того, хто мовчить.


316. Бійся пса не того, що гавка, а того, що лащиться!


317. Білі руки роботи бояться.


318. Білі руки чужі труди люблять.


319. Білий, як смерть.


320. Білий, як стіна.


321. Білоручки — дармоїди та недоучки.


322. Білу ворону і свої заклюють.


323. Більш будеш знати, менш будеш спати.


324. Більше будеш знати, менше будеш спати.


325. Більше в нього розуму в п'яті, як у тебе в голові.


326. Більше дбай про те, що попереду жде.


327. Більше діла — менше слів.


328. Більше днів, як ковбас.


329. Більше житимеш — більше зможеш дізнатися.


330. Більше разу не вмреш.


331. Більше ремесла — більше злиднів.


332. Більше робити, а менше — говорити.


333. Більше узнаєш — щасливішим будеш.


334. Більшому більше й треба.


335. Біля вогню соломи не тримають.


336. Біля чого потрешся, того і сам наберешся.


337. Біс туди не доведе, куди баба доїде.


338. Біс чортові око не виколе.


339. Бісики пускає.


340. Баба бабі каже на вухо, а все село чує.



341. Баба без діда, як борщ без хліба.


342. Баба з воза — кобилі легше.


343. Баба з нехочу, ціле порося з’їла.


344. Баба знехотя ціле порося з'їла.


345. Баба питає про качку, а дід показує мантачку.


346. Баба сім літ похмелялася, та з похмілля і вмерла.


347. Баба з воза — кобилі легше!


348. Баба сім літ похмелялась та з похмілля і вмерла.


349. Баба сім літ похмелялась та з похмілля і вмерла.


350. Баба сім літ похмелялась та з похмілля і вмерла.


351. Баба сім літ похмелялась та з похмілля і вмерла.


352. Бабина гривня всім людям дивна.


353. Бабка від бабки, як від Києва до В'ятки.


354. Бабу гріє не кожух, бабу гріє теплий дух.


355. Бабу гріє не кожух, бабу гріє теплий дух.


356. Бабусі поталанило: дістала удвічі дешевше, ніж задарма.


357. Багаті будуть в нас столи, як взуєм пана в постоли.


358. Багатий не любить дати.


359. Багатий ходить до бідного літом, а бідний до багатого в зимі.


360. Багатий, як циган на блохи.



361. Багато вереску, а вовни мало.


362. Багато грому — мало дощу.


363. Багато два грибки в борщ.


364. Багато дива, аби стільки млива.


365. Багато дива, мало млива.


366. Багато диму — мало тепла.


367. Багато диму, та мало печені.


368. Багато знай, та ще питай.


369. Багато казати, та нічого слухати.


370. Багато крику, а шерсті мало.


371. Багато листя, до нього — ще б горіхів.


372. Багато на умі, та мало в коморі.


373. Багато няньок — дитина без носа.


374. Багато прях, та щось прядива не видно.


375. Багато шуму-гамору, а мало толку.


376. Багато ягід влітку — на сувору і холодну зиму.


377. Багато новин — гірких як полин.


378. Багато, як у полі проса.


379. Багатому життя, а бідному виття.


380. Багатому і під гору вода потече, а бідному в долині треба криницю копати.



381. Багатому й чорт яйця носить.


382. Багатому свято, а бідному діла багато.


383. Багатому щастя, а вбогому трясця.


384. Багатому й вітер колиску хитає, а бідному й нянька не хоче.


385. Багатство із собою в інший світ не забереш.


386. Багаття знизу розгоряється.


387. Багач не відає, як бідний обідає


388. Багач шукає бідного, а бідний — дурного.


389. Багач — як собака: на свому лежить, а хвіст перекинув на чуже.


390. Багач — як собака: на свому лежить, а хвіст перекинув на чуже.


391. Багач! Його сусіда чотирма волами оре!


392. Багачеві прибиль, а біднякові загибель.


393. Байдуже ракові, в якім горшку його варять.


394. Байдуже ракові,в якому його горщику зварять.


395. Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш.


396. Балачок до рахунку не беруть.


397. Баране, не мути воду волкові.


398. Бас гуде, скрипка грає, Іван мовчить, та все знає.


399. Батогом обуха не переб'єш.


400. Батько — рибалка, то й діти в воду дивляться.



401. Батькова дитина.


402. Батьковим розумом хвалися, коли й свій маєш.


403. Бач, який викрутень.


404. Бачив і горох, і сочевицю.


405. Бачили — невидальце з фуркальцем!


406. Бачили очі, що купували, а губи, що цілували.


407. Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте.


408. Бачили очі, що купували. — їжте (плаче) хоч повилазьте.


409. Бачить кіт сало, та сили мало.


410. Бачить корова, що на повітці солома.


411. Бачить лиска, звідкіль блиска.


412. Бачить око глибоко, а розум — ще глибше.


413. Бачить око, та зуб не йме.


414. Бачить під лісом, а не бачить під носом.


415. Бачить чуже під лісом, а не бачить свого під носом.


416. Бачу, що чорт москаля ніс у хижу.


417. Бджола мала, а й та працює.


418. Бджоли раді цвіту, люди – літу.


419. Без брата проживеш, а без сусіда — ні.


420. Без взаємності кохати — тільки час марнувати.


421. Без вірного друга — велика туга.


422. Без вітру і листя не ворушиться.


423. Без вітру море спить.


424. Без вола хата гола.


425. Без гною не буде врожай горою.


426. Без господаря двір плаче, без хазяйки — хата.


427. Без Гриця й вода не освятиться.


428. Без діла жить — тільки небо коптить.


429. Без діла сидіти, то можна одубіти.


430. Без діла слабіє сила.


431. Без діла слабіє сила.


432. Без здоров'я немає щастя.


433. Без кінця воду варить.


434. Без клина не всякого пенька розколеш.


435. Без клинка не розколеш пенька.


436. Без корівки голодно, без овечки холодно.


437. Без кривих і скрипучих дерев лісу не буває.


438. Без лихих рук і мурашник не заворушиться.


439. Без мила в душу лізе.


440. Без навчання нема пізнання.


441. Без наук — як без рук.


442. Без науки й часу не зготуєш і квасу.


443. Без нашого Гриця вода не освятиться.


444. Без ножа ріже.


445. Без обережності й мудрість беззахисна.


446. Без огню пече.


447. Без охоти не скоро йдуть до роботи.


448. Без охоти нема роботи.


449. Без пастуха вівці не отара.


450. Без початку нема кінця.


451. Без праці Не прожити й собаці.


452. Без приправи й паляниці не спечеш.


453. Без прочистки ліс вироджується.


454. Без ревнощів кохання не буває.


455. Без роботи день роком стає.


456. Без сокири не тесляр, без голки не кравець.


457. Без сокири по дрова ходять — один хмиз приносять.


458. Без терпіння немає вміння.


459. Без Тройці й дом не строїцця.


460. Без труда не виловиш і рибки із пруда.



461. Без труда нема плода.


462. Без трудів не їстимеш пирогів.


463. Без хазяїна двір, а без хазяйки хата плаче.


464. Без хліба — половина обіда.


465. Без язика і дзвін німий.


466. Бездонної бочки не наллєш.


467. Безрота злість, а поїдом їсть.


468. Бере вовк, та візьмуть і вовка.


469. Бере, як багатого за живіт.


470. Берег один раз обвалюється, чоловік багато разів помиляється.


471. Береженого Бог береже, а козака шабля.


472. Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже.


473. Береженого Бог береже.


474. Береженого Бог береже, а козака шабля.


475. Бережи вас, Боже, від тюрми, від суми та від лихої жінки.


476. Бережи одежу знова, а здоров'я змолоду.


477. Бережи, як зіницю ока.


478. Бережись підлесливого, а на ласкавого не здавайся.


479. Бери свої цяцьки, давай мої ляльки — і будемо в рощоті!


480. Берись дружно — не буде сутужно.


481. Беруть завидки на чужі пожитки.


482. Бесіди багато, а розуму — мало.


483. Бий верхнього, аби аж спідній почув (Бий дуже, хай тямлять).


484. Бий посуд — ярмарок скоро.


485. Бий посуд — ярмарок скоро.


486. Бий, жінко, ціле яйце в борщ: хай пан знає, як хлоп уживає.


487. Бийся в груди, лайся в мать.


488. Била Хима Явдокима по череву днищем!


489. Били, як сидорову козу.


490. Бита посуда дві небитих переживе.


491. Бита собака не боїцця палиці.


492. Битимуть-битимуть, та й перестануть.


493. Битому і різку покажи, то він боїцця.


494. Битому собаці кия не показуй.


495. Бить би, бить, та нікому.


496. Благослови, владико, дерти з бідного лико!


497. Близький сусід кращий від далекого брата.


498. Близько видать, а далеко дибать.


499. Близько лікоть, та не вкусиш.


500. Блискавка влучає у найвище дерево.



501. Блоха кусає, я за що, не знає.


502. Боїцця, як чорт ладану.


503. Боїцця, як чорт свяченої води.


504. Боїшся горобців — не сій проса.


505. Бов, бов, по московськи бреше.


506. Бовкнув, як дурень у воду.


507. Бовкнув, як камінь у воду.


508. Бовть, мов козел у воду.


509. Бог дав роботу, а чорт забрав охоту.


510. Бог дав свято, а чорт — гості.


511. Бог любе Тройцю любить, а четверту Богородицю, а п'ятий Спас.


512. Бог лякає мужика громом, чорт рогом, а піп знов богом.


513. Бог милостивий, але в човні нічого танцювати.


514. Бог не без милості, козак не без долі.


515. Бог те знає, а не ми грішні.


516. Бог то бог, та не будь і сам плох.


517. Бог тому дасть, хто рівно узяв.


518. Бог дав роботу, а чорт забрав охоту.


519. Бога не гніви, а чорта не дрочи.


520. Богом свідчиться, а чортові душу запродав.


521. Богу — слава, а попу — шмат сала.


522. Богу молись, та й чорта не забувай.


523. Богу молися, а чорта не гніви.


524. Богу не молись, а до берега гребись.


525. Бодай доброго сусіда мати та й своїм плугом орати.


526. Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий!


527. Бодай на вас добра година та грошей торбина, а до того дітвори сотні повтори.


528. Бодай ніхто товченого хліба не діждав їсти чи пекти.


529. Бодай так собаки сіно їли, як це правда.


530. Бодай тебе волами возили, а граблями волочили!


531. Боже поможи!


532. Боже поможи, а сам не лежи.


533. Боже ти мій, за що ти мене караєш? Чи я коли в церкву ходжу, чи я коли корчму мину?


534. Боже, борони мене від бридких жінок, а від гарненьких я й сам


535. Божевільний Марку, ходиш по ярмарку: ні купуєш, ні торгуєш, тільки робиш.


536. Болить бік дев'ятий рік, та не знаю, в якім саме місці.


537. Болотом бреде, а іншим дорогу показує.


538. Боржник весело бере, та сумно віддає.


539. Борися з труднощами працею й розумом, а з небезпекою — досвідом.


540. Борода велика, а дурний владика.


541. Борода виросла, та ума не винесла.


542. Борода не робить мудрим чоловіка.


543. Борода робить мудрим тільки цапа.


544. Борони мене, Боже, від приятеля мого, а від ворога сам оборонюся.


545. Борони мене, Боже, навіки від малої й сварливої жінки.


546. Борщ такий, що й ложку проковтнеш.


547. Борщ усьому голова.


548. Боятися вовка — в ліс не ходити.


549. Боятися збитку — не бачити прибутку.


550. Боятися збитку — не мати прибутку.


551. Брат мій, а хліб їж свій.


552. Брехали твого батька діти.


553. Брехали твого батька сини, та й ти з ними.


554. Брехати — не ціпом махати.


555. Брехач, як деркач: усе дирчить.


556. Брехень багато, а правда одна.


557. Брехливий сам себе обкрадає.


558. Брехливий чоловік — як вугілля: хоч не спалить, та очорнить.


559. Брехливу собаку дальше чути.


560. Брехні слухають, а брехунів б'ють.



561. Брехнею світ живе.


562. Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.


563. Брехня – як вугілля: як не обпече, то забруднить.


564. Брехня далеко не завезе.


565. Брехня і приятеля робить недругом.


566. Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох.


567. Брехня тільки доти стоїть, доки правда не прийде.


568. Брехня у вічі шовком стелиться, а позаочі гадюкою сичить.


569. Брехня часта, але пуста, а правда гірка, зате — як квітка.


570. Брехня — не птаха: не втомиться літати.


571. Брехня, аж услід курить.


572. Брехнями хліба не їсти.


573. Брехун бреше, а дурень віру йме.


574. Брехун на всі заставки.


575. Брехун раз на рік правду скаже, та й то кається.


576. Бреше — і не заїкається.


577. Бреше — і оком не моргне.


578. Бреше — як шовком шиє.


579. Бреше тай дивиться, хочби очі заплющив.


580. Бреше, як гребінцем чеше.


581. Бреше, як дише.


582. Бреше, як піп у церкві.


583. Бреше, як собака.


584. Бреше, як шовком шиє.


585. Був би ангел, якби не роги.


586. Був би послом, якби не був ослом.


587. Був би початок, а кінець якийсь та буде.


588. Був дід — був хліб, а нема діда — нема й хліба.


589. Був колись горіх, та звівся на сміх.


590. Був колись господар, а тепер бовкуном їздить.


591. Був на коні і під конем.


592. Був такий чесний, що навiть з хабаря давав здачi.


593. Був у бувалицях, знає, що кий, що палиця.


594. Був у Римі та й папи не бачив.


595. Був кінь, та з'їздився.


596. Був, не стало — мов язиком злизало.


597. Буває велика людина на дрібні справи.


598. Буває март за всі місяці варт.


599. Буває, що й корова літає.


600. Буває, що й теля вовка хапає.