Народні прикмети - Природа

1. "Безмежнеє поле в сніжному завою..."
Блакитне небо, мов дугасте море,
Безоднею самітною стоїть.
Під сонцем степ, козацьке Дике Поле,
Огнем переливається-жахтить.
Пантелеймон Куліш
"Степ опівдні", 1893

2. - Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає?
- Червона малина красно процвітає,
Хрещатий барвінок садочок встеляє,
А васильок три запахи має.
Народна пісня

3. - Хоч тісно, та затишно, - заспокоював Робочого Коня Хомут.
Леонід ЗАБАРА.

4. - Червона калиночко, чого в лузі стоїш?
Чи сухи боїшся, чи ягід жалуєш?
- Сухи не боюся, ягід не жалую,
Стала та й думаю,
Як зацвісти маю.
Народна пісня

5. І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,
І краю немає!
Тарас Шевченко
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844

6. І там степи, і тут степи,
Та тут не такії,
Руді, руді, аж червоні,
А там голубії,
Зеленії, мережані
Нивами, ланами,
Високими могилами,
Темними лугами.
Тарас Шевченко
"А. О. Козачковському", 1847

7. І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть
Неначе п'яний очерет
Без вітру гнеться.
Тарас Шевченко
"І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848

8. І починається нічна
Хрестів і піль розмова,
І сповідаються поля,
А слухає діброва.
Богдан Лепкий
"Сповідь землі", 1905

9. А весняночка вам каже, щоб кидали сани, брали віз - і їхали по рогіз.


10. А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
Олександр Олесь
"А вже красне сонечко...", 1910

11. Аби болото, а жаби будуть.


12. Аби болото, а чорти знайдуться.


13. Аби дубки, а берізки будуть.


14. Аби земелька була нам доброю матір'ю, аби небо знало, що воно для нас - як батько.


15. Аби ліс, а сокира знайдеться.


16. Аби на пашу добрий, а до роботи - байдуже.


17. Аж шпари зайшли - такий мороз.


18. Ай, ай, місяць май: теплий, та холодний.


19. Ай, ай, місяць май - як не холодний, то голодний.


20. Ані в студеній воді не вмиється.

21. Ані за холодну воду.


22. Ані свяченою водою не відхреститися.


23. Арфами, арфами -
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Павло Тичина
"Арфами,, арфами...", 1914

24. Біб - половина хлібова.


25. Біб - то напиханий хліб.


26. Бігла вода тут хоч раз - ще не раз тектиме.


27. Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.


28. Біда тому дому, де чоловік - підмітайло.


29. Біду і грім не розіб'є.


30. Біжи від тієї води, яка не дзюрчить і не біжить.


31. Бійся блискавки ясного дня.


32. Бійся тихої ріки, а не шумливої річки.


33. Біла зима й чорне сіно з'їсть.


34. Біла земля не вродить і проса.


35. Білий сніг на чорну землю, коли вчасно, то - пасує.


36. Білий сніг, та смаку - ніякого.


37. Більше диму, ніж вогню.


38. Більше дасть вовни дурна овечка, ніж мудрий цап.


39. Більше землю вдобряй - матимеш урожай.


40. Більше хліба в полі - більше і в коморі.

# Біля бурхливого потоку довго не всидиш.

1. Біля вогню соломи не тримають.
   

1. Біля води дерево швидко росте, та швидко й старіє.
   

1. Біля жару - й камінь трісне.
   

1. Біля сухого дерева й мокре горить.
   

1. Баба Варвара ночі урвала, а дня доточила.
   

1. Бабине літо - до Петра тілько.
   

1. Бабине літо, бабине літо...
   

1. Багато дива - мало млива.
   

1. Багато диму - малий вогонь.
   

1. Багато грому, а мало дощу.
   

1. Багато диму, та мало тепла.
   

1. Багато снігу - багато хліба.
   

1. Багато хліба в році - багато хліба на тоці.
   

1. Багато сили у вола, але й малої дитини слухається.
   

1. Багатообіцяюча весна, та вирішує не одна вона.
   

1. Багатство не в майні, а в гідності.
   

1. Баран на лузі цінніший за барана в горах.
   

1. Баранів - безліч, а дублянки - дефіцит.
   

1. Барвінок на вінок, а полин - на віник.
   

1. Батько гір - пісок, мати річок - джерело.
   

1. Батько достатку - праця, а мати - земля.
   

1. Бачить лиска, звідки блиска.
   

1. Бджола - дармовий наймит.
   

1. Бджола: годуй мене до Івана - зроблю з тебе пана.
   

1. Бджоли раді цвіту, люди - літу.
   

1. Без вітру дерево - й не хитнеться.
   

1. Без вітру і листя не ворушиться.
   

1. Без вітру й билинка не шелехне.
   

1. Без вітру з ніг падає.
   

1. Без вітру море спить.
   

1. Без вогню пече.
   

1. Без води - ні туди, ні сюди.
   

1. Без води каші не звариш.
   

1. Без води навіть борщу не буває.
   

1. Без диму й вогню нема.
   

1. Без дощу й трава не росте.
   

1. Без снігу зими не буває, а як буває, то швидко минає.
   

1. Без кривих та скрипучих дерев лісу не буває.
   

1. Без морозу вода не замерзає.